ВИРТУЕЛНЕ РУСНАЦСТВО
Интервю з Гавриїлом Колєсаром, РДСА
Поведз ми дацо о интернет радию РДСА?
“Освойованє ” интернета зоз основнима веб сайтами (Руснаци у Австралиї, Руске Дружтво Сиверней Америки, Дюрдьов, Руска писня, Руски Керстур итд.) було лєм перши крочай. У тим ту швеце можлївосци таки же ше надбудовйованє идейох, єдноставно, саме надрилює. Мр Славомир Олеяр з Торонта пришол на идею же би ЦАЛИ компютер (20 МБ) вихасновал як сервер. Нашол способ як ше повязац до мрежи, наполнєл го з материялами и софтверски ушорел и за емитованє радио програми. Идея, у основи, єдноставна. Патраци з боку як ше и у Войводини а и у цалей Восточней Европи медзи собу “грижу” рижни русинофилско-українофилско-хтознаякифилско опциї, почали зме до конципованя идеї котра би була, з витвореньом, дзешка у стредку шицкого (так як кед ше косц найдзе медзи 4-5 псами). Основа идеї у тим же би ше емитовало єдну ЗАЄДНЇЦКИ СТВОРЕНУ емисию, до котрей би прилоги посилало цо векше число
русинофилских/українофилсих субєктох итд (розуми ше, у коректних гранїцох професионалного новинарства, голєм тельо можеме буц професионалци). Задумоване то так же би велї з тих субєктох САМИ ЗНЯЛИ, ПРЕЧИТАЛИ текст (по руски, по українски, по русински, по лемковски, по анґлийски...) и послали их, а у Торонту би ше то формовало як емисия, “облєкло” до музики и емитовало до мрежи интернета. Цо ше достава? Достава ше тижньови прегляд ШИЦКИХ важних подїйох медзи Руснацами у швеце, злєпшує ше информованосц, може ше чуц шпиванки зоз шицких реґионох дзе жию Руснаци/Русини/Лемки/Українци итд. А основа идеї у тим же кед ше будземе лєпше познац, озда ше будземе и баржей ценїц. Затераз, у сушносци мало, аж и барз мало, ище вше знаме єдни о других. А як да будзеце “браца” и “братняци” кед о себе скоро нїч нє знаце?!
Нормално, як и кажда нова идея, и тота на початку наиходзи на реални алє и субєктивни чежкосци. Емисию ше емитує уж 3-4 мешаци на адреси http://24.43.154.133, емисия нєпреривно идзе 48 годзини (нєдзеля-пондзелок), а гевти днї на програми наша народна музика 24 годзини нєпреривно. Медзитим, упечаток таки же єдна часц субєктох, котрим послата поволанка за сотруднїцтво єдноставно, нє похопюю основу идеї, друга часц, вироятно, нє зна анї цо то интернет, а дзе ище радио на нїм, треца часц замодлєних можебуц нє ма технїчни можлївосци за сотруднїцтво, штварта часц єдноставно упрекосци, нє жада сотрудзовац итд. Медзитим, емисия ше емитує, постава вше богатша, и може ю чуц кажде хто заинтересовани у истей секунди на шицких пейцох континентох швета. Тото НЄ МОЖЕ ВИТВОРИЦ анї єдна радио станїца на швеце! То фантастична ствар – чуц “уживо” емисию, слово и писню, достац информацию о важних подїйох медзи нами - то цошка цо ище лєм пред 10 роками було лєм фантазия.
1. Чи по твоїм думаню, Русинство як першенствено язични феномен, вошло до новей форми дружтвеного живота?
Дефинитивни одвит – ГЕЙ! Можебуц аж и вецей як цо на интернету присутни нам по чишлє подобни популациї у швеце. То за потїху. Правда, тото робя углавним особи-ентузиясти, з любови и почитованя спрам своїх кореньох, алє найважнєйше же тото вообще робя, а уж тоти крочаї цо потераз направени, вони буду инспирация за нови моци, за нови веб сайти на руским язику.
Я писал о тим а укратко повторим: интернет фантастично демократични медий, най так повем. Нє мож нїкому забранїц же би нє приступел ґу интернету, нє мож забранїц (кед є у гранїцох нормалного справованя) же би на интернет инсталовал змисти у форми слова, звука, слики, анимациї, ТВ знїмка, малюнка итд. З другого боку, нє мож нїкого нагнац же би пошол и читал дацо цо нє сце, кед нє сце. Значи, пойдзеце на єден веб сайт и кед вас вон випровокує, заинтерасує зоз своїма змистами, пойдзеце на ньго и у идуцей нагоди, опатраце, вичитуєце, копираце... а кед вам даєден веб сайт “нє лєгнє” ґу шерцу, после першей нащиви на ньго забудзеце. Нєт присили, нє мож по команди нїч зробиц. Технїчно патрене, скоро шицки софтверски питаня ришени (кирилка, звук, анимациї, фотоґрафиї и подобне) и єдноставно нєт оправданя же би ше тот и таки медий нє хасновало за нови вид презентациї.
Я, особнє, инсистуєм же би ше, насампредз, кладло паралелно зоз рускима и змисти на анґлийским язику, праве прето же би нас мали шансу упознац и велї субєкти зоз цалого швета. Тото уж и тащки знаю, алє повторим и з тей нагоди: ми о себе шицко знаме, алє зме нє свидоми же кельо о нас мало зна европска, америцка односно цала шветова явносц и наука. А интернет перфектна нагода же би ше “русинство як першенствено язични (и нє лєм язични) феномен” цалком природно нашло у “ґлобалним интернет валалє”!
2. Як до “ґлобалного руского валалу“ уключени нашо югославянски Руснаци у Канади (и други)?
Праве сом тих дньох зводзел податки о членстве Руского Дружтва Сиверней Америки и виходзи же нас єст, у Канади и Америки, коло 400 особи (старши и дзеци). То, поведзме, дакус вецей як сто фамилиї. А кед знаме же маме вецей як 50 е-маил адреси – вец можеме буц задовольни. Контакт з интернетом ту цошка цалком, цалком нормалне, дньова потреба котру ше лєгко задоволює на рижни способи. Наша популация ту присутна на интернету и прейґ веб сайта Руского Дружтва Сиверней Америки, алє и у рамикох других веб сайтох. Ми ше порадзели же будземе давац такв. линки за интересантни теми котри ше найду на других наших веб сайтох, же ше нє будзе дупловац исти змисти, та так, наприклад, велька часц е-маил адресох нашого членства положена на веб сайт “Руснаци у Австралиї “ чий автор инж Желимир Пап зоз Сиднею. Значи, присутни зме (Руснаци з Канади и Америки), источасно, и на австралийским веб сайту. На веб сайту мр Славомира Олеяра зме тиж у значней мири присутни (сам Радио на интернету ше емитує под назву “Руски радио РДСА на интернету”). Нормално, очекуєм же ше форми того уключованя у будучносци ище баржей розконаря.
3. Судзаци зоз е-маил писмох котри Руснаци єдни другим посилаю у форми одредзеней информациї, дзе єст 30-50 рижни адреси, нє думаш же интернет пошвидко превозидзе ефект других медийох (як радио, пресу и ТВ) по руски?
Ище од часох екстремней гиперинфлациї кед ше нам у “Руским слове” удало пририхтац перше комплетне число новинкох на компютеру, на монитору, я якош инстинктивно почал вериц же, най так повем, “паперово” медиї (новини, часописи, кнїжки, учебнїки, шицко цо писане) у релативно блїзкей будучносци достанє (лєм) електронску форму. Новини будземе читац або на екрану монитора, або на векшей плочи од чечного кристалу або тримаюци на очох окремни “окуляри”, папер видзе зоз хаснованя за тоти наменки, вельки поверхносци лєсох останю нєзнїщени... Медзитим, кед же зме реалисти, вец ше мушиме зложиц и зоз тим же то нє можлїве уж наютре, алє аж напоютре... Интернет як шветова информацийна мрежа понука, медзи иншим, и барз рижнородни можлївосци на уровню информативносци. Вон може буц, наприклад, озбильна конкуренция новином, а може буц и ефикасне дополнєнє новином, зависно од приступу, од потребох. За превладованє у реалносци електронскей форми терашнїх “паперових” гласнїкох, потребне задоволїц вецей условия а медзи нїма, насампредз, и тото же би вельо векше число обисцох як цо то тераз случай, мало приключок на интернет. Факт чи електронски медиї постаню стварносц у директней зависносци од духовного и технїчного розвою єдного стредку. Поєдноставено поведзене, цо худобнєйша жем – з тим и вельо менши шанси за розвой електронских формох писаного слова. Або, поведзме, покля на чолє вельких видавательних и новинских хижох людзе старого кову, котри нє розумя компютерску технїку и интернет медий – потамаль у тим стредку мали шанси же би ше меняло форму виданьох зоз “паперовей” до електронскей. Аж млади людзе, нови ґенерациї, зоз новима знанями и визиями, годни меняц информатику и єй сущни форми.
Уж лєм факт же ше на жемовей кулї у єдним дню пошлє вельо вецей писма у електронскей форми (емаил) як у класичней (коверта, писмо и марка) ясно наявює електронску форму документох за будучносц. Радио сиґнал ше нєшка уж нормално посила до мрежи интернета и ви задумац нє можеце же кельо радио станїци у швеце свой стреам посилаю прейґ интернета до слухачох. Ефект? Так можеце радио зоз Лос Андєлесу, наприклад, котри на локациї покрива лєм 100-200 километри доокола, чуц и на Новим Зеланду, и у Сибиру, и у Буенос Аиресу. Радио и интернет, у сущносци, комплементарни медиї и мудри глави то знаю вихасновац. Кед би то у Радио Новим Садзе похопели їх програми би ше могло слухац у цалим швеце. ТВ сиґнал одн. ТВ слика затераз ище нє ма задоволююци квалитет алє ше интензивно роби на усовершованю тей димензиї и вец ше годно и ТВ програми без почежкосцох провадзиц на интернету. Основне у шицким тото: покля компютери и интернет приключки ма мале число обисцох, потамаль “паперово” медиї нє загрожени; радио и ТВ ше годни прилагодзиц ґу интернету и парирац його конкурентносци, з єдного боку, алє чим войду на интернет вони ше найду медзи тисячами подобних медийох и ту вец будзе дїйствовац цалком друга файта селекциї т. є. конкуренциї.
4. З оглядом на розошатосц Руснацох у швеце, чи интернет будзе представяц нови способ очуваня руского идентитету (як цо то до XX вику була церква и школство, у XX вику радио, преса и ТВ)?
Розшатосц Руснацох у швеце то лєм єден од фактох же би ше, у нашим случаю можлївосци интернета хасновало (и) пре очуванє основних здобуткох нашей култури, односно, пре очуванє руского идентитета. Пообщено патрено, прецек информацийох з дня на дзень вше швидши, доступносц ґу информацийом вше лєгчейша, так же и тото мож хасновац же би поєдинци або ґрупи людзох доставали жадани жридлово информациї. Теорийски патрено, интернет и його функционалносц може спомалшовац, наприклад, процес асимилациї малих националних заєднїцох и розшатих ґрупох припаднїкох истих. Бо, кед поєдинєц ЛЄГКО дойдзе до скоро каждей информациї у вязи своєй популациї, кед годзен читац СВОЙО новини источасно кед су и друковани, кед годзен слухац радио-емисиї на СВОЇМ язику и уживац у СВОЇХ шпиванкох, та патриц ТВ програму на СВОЇМ язику - вец нє будзе мац превельке жаданє читац або слухац/патриц на других язикох (и церпиц уплїв истих у смислу благей, алє сиґурней асимилациї). То би могла буц значна димензия интернета котри може доприношиц очуваню народних идентитетох, та так и нашого руского. Розуми ше, тот хто нє сце читац/патриц свойо, вон будзе вироятно скорей асимиловани, алє то будзе його шлєбодна дзека...
Медзитим, чи интернет зоз свою функционалносцу превежнє векшину терхи на тим планє, на тото нє можем одвитовац. Баржей бим верел же и вон, як нови медий, вєдно зоз дїйствованьом церкви, радия, преси, ТВ, образовней системи, держави итд. будзе доприношиц и на планє очуваня идентитета популациї. Нормално, кед будземе знац и кед будземе сцец хасновац його можлївосци, його ресурси, його основни концептуални поставки. Затераз, нашо знаня и нашо сценя у тим поглядзе ище пребарз скромни.