Make your own free website on Tripod.com

И ПОСЛЕ БОГА - БОГ


Славко Винаї

Перше пришол вон: нови комунистични отїлотворени Бог – товариш пан Слободан Милошевич. Пришол на власц врещаци и нарабяци на Косове, пришол дзекуюци народу хтори му дал безрезервну потримовку и хтори го почал обожовац и славиц. Вецка пришли войни, хтори исти товариш, пан Бог, направел пре свойо интереси и пре свою заглупеносц. Но, та так их и водзел – глупо и без даякого смисла, голєм за нормалних людзох. Як их водзел та так их и потрацел. Войско зоз хторим вон руководзел дзе ґод войовало доживйовало нєуспихи, пораженя, ганьбу и осуду. После каждей нєуспишней войни хтору финансовал и церпел найвецей народ, приходзели вше горши финансийно-политични ситуациї у жеми зоз хтору вон владал. З войну до войни, з биди до биди, нєсиґурносц, страх, ганьба, безсмисел, огорченосц поставали вше вираженши и вше векши; алє понеже народ спочатку шлєпо верел товаришови, панови Богови, товариш пан то крашнє злохасновал: вжал до своїх рукох войско, милицию, мас медиї, шицки привредни конари, понаписовал закони як му ше кеди “дзвигнул” и постал нєогранїчени владар над шицким тим. Велїм ше очи отверали и приходзело з рици до глави, алє було позно. Хто ше бунєл достал лєбо одказ на роботи, лєбо ишол до гарешту, лєбо на фронт, а було и таких цо єдноставно щезли и нїґда анї шлїду од нїх – позабивани хто зна дзе, кеди и як. Горизонти ше почали змеркац, надїя гашиц. Так то було дас 13 роки: на езри позабиваних, розселєних, розхорених (и психично и физично), а нє мож нїч. Гад лєм сциска и сциска и цага зоз собу шицких на драгу до пекла. Е, вец пришол ОДПОР, лєбо як ше єден час сами наволовали СРПСКИ ОТПОРАШИ. Вони и громада нєзависних и нєвладових орґанизацийох надумали позберац опозицию даєдного фронту процив пана товариша Бога и поспишело ше им: под паролу же досц було страху, ганьби, глупосци, заостатосци, мержнї, циґаньства, криминалу, войнох... Зєдинєни дробни опозицийни странки хтори ше 13 роки безуспишно борели кажда окреме за власц, тераз вєдно надумали т. є. догварели ше же одженю товариша пана Бога з власци. Народ у нїх видзел озда остатню надїю, надїю за лєпше ютре. Нє циґаньме себе, велї були нєзадовольни лєм прето же товариш пан Бог страцел войни: хто зна чи бизме го зруцели зоз пристола кед би му голєм половка з нїх були успишни (кед война вообще може буц успишна). Но, 24. септембра народ конєчно после 13 рочного бица по глави зоз наказованями: “Цихо буц! Роб як ци я повем, я за це думам, ти нє вредзиш як єдинка, поєдинєц нїч, за це дума колектив, партия, а партия то я! Я твой Бог, Я твой Бог! Я твой Бог... Бул сом и будзем. Ти то нє можеш и нє шмеш пременїц, я шицко, без мнє ши нїч...”. Заокружел на паперу єдну идею, идею же досц того, же є процив того; народ заокружел ДОС. Як отїлотворенє того досц, ДОС-у дата остатня надїя и довирия “поробце дацо, ви нам остатня надїя и модлїме вас нє засерце дацо, бо...”. Но, та и поробели. Тераз после рока як зруцени режим Слободана Милошевича (застрашуюци символ авторитарного владаня, идеолоґийней виключносци и нєсцерпезлївосци). Можеме опатриц чи тото цо зме сцели зисцене, чи ше виполнєли нашо жаданя. После октоберскей револуциї у Европи, баґер револуциї лєбо хто ю уж як наволує, Сербия рушела по драги транзициї, нова власц (хтора, нє забудзце, представя нас самих и нашо очекованя) направела крочаї за виход зоз цмоти заостатосци и за виход зоз драги до пекла: – розпочати процес реинтеґрациї Сербиї (писац СРЮ чи нє?) до медзинародней заєднїци; зняти шицки санкциї; одклонєна изолация жеми; законодавство ше прилагодзує европским стандардом; обновени добри сушедски одношеня зоз сушеднима жемами; врацена сувереносц над югом Сербиї “копнена зона безбедности” (задумайце без войни и нєзаобиходних езрох вибеженцох). Плаци ше звекшали за 100 одсто; обезпечене порядне виплацованє пензийох и дзецинских додаткох; утаргнути закон о явним информованю и суспендовани Закон о Универзитету; утаргнута порция на промет средствох за защиту рошлїнох и польопривредней механїзациї, утаргнути 25 рижни такси и поглєдованя; уведзена єдинствена порция – порция на промет од 17 одсто; утаргнута такса на РТС; стабилизовани девизни курс; уведзена виронаука до школи (то озда же би дзеци научели же хто то наисце Бог, а нє же би як дзепоєдни сеґинята по тераз видзели у даєдних антихристох и безбожнїкох Всевишнього).

А цо нє так як зме сцели? То же СРЮ у сущносци нє иснує, а з тим ше поставя и питанє Сербиї, та Косова; (о Войводини ше знова муши буц цихо!). Ришованє одношеньох з Чарну Гору далєко, далєко од ришованя; ище вше ше нє поставя питанє зочованя зоз правду з власнима злодїйствами хтори зробени под час войнох; привреда барз здабе на розваляни салаши, социялни пензиї и конфликти вше векши. Прецо привреда така? Озда лєм прето же є як и дружтво под туторством политики, а гражданє ище вше лєм ґомбичка на рекли колективу. Ище вше зме партийна держава зоз 18 странками на власци хтори як кед би ше бали войсц до “Бермудского троугла” за наш простор: законодавней, судскей и вивершней власци. И цо ище, же нєт контроли и одвичательносци власци (нїхто нє над нїма). Медиї хтори  ше перших дньох по револуциї квицели зоз етикетами як цо то шлєбодни и “нови”, и далєй су далєко од правдивей нєзависносци и обєктивносци, и далєй су под контролу тераз нових власцох. Нє ришене питанє порушованя продукциї и запошльованя; нє реорґанозоване войско (сцел нє сцел мушиш – як то демократски звучи!); концепция охрани жеми тиж остала иста; милиция – полиция нєдемократизована и нє децентрализована, нєт обраховйованя з корупцию и орґанизованим криминалом.

Но, та ту вам демократски пременки и нєпременки. Найбитнєйша пременка то у самим роздумованю. Скорей ше роздумовало же нє мож нїч пременїц, же так муши буц и же таке яке було праве и найлєпше за “нас Балканцох”, же за нас анї нє треба лєпше, нам добре и так: хлєба, бависка и креви (читай – лєм хлєба, лєм їх способ забави предвидзени за народ, и креви кельо їх душа зажада). А тераз людзе дудру, алє озда прето же сцу ґу хлєбу и ЕВРОкрему, ПАРИЗеру и другим лакотком и лагодносцом яки припадаю нормалним европским гражданом. Дудру, бо знаю же гласали за то же би мали право поглєдовац шицко цо и други од давна маю.