Make your own free website on Tripod.com

КРИЗА ИДЕНТИТЕТУ ПО УКРАЇНСКИМ РЕЦЕПТУ


Татяна Хома

Вироятно же гражданє Югославиї нє знаю добре и точно цо ше случує за їх гранїцами. Окреме у дакедишнїм совєтским блоку. Нє жадам проґнозовац, алє демократични пременки у Сербиї и Чарней Гори то лєм початок на яким була Україна 1991. року. Єдино же ми Ґорбачова нє послали до Гаґу...

Концом авґуста було дзешец роки од нєзависносци України (нєзависносци од росийского империялизма и бирократиї, чи од нормалней социялней защити и здравого розума?). Преславу помпезно предводзел предсидатель Леонид Кучма (чи лидер хторого опозиция терхує за забойство новинара Ґеорґия Ґонґадзе), а з нїм и узши политични круг (чи ґрупа олиґархох котри анї нє бог зна як скриваю свойо грихи за розкраданє держави?). На преслави, вшелїяк, участвовали и госци з реґионох України (чи локални марионети режима?) и представителє дияспори (нє вельо тих, котри ище вше веря до проєкту Україна и часц тих котри тримаю за себе же су опозиция терашнїм власцом у Києве), представителє наймоцнєйших фабрикох України (котри пред тим достали плацу за остатнї шейсц мешаци и розказ шмишкац ше и приповедац же у шицко у шоре, жем ше розвива...), просвитни роботнїки и роботнїки у култури (полугладни учителє и ґлумци), спортисти (виховани за предай Заходним елитним спортским клубом), младеж (хтора беруци “позитивни приклад од старших” нє вибера средства же би дошла до валовка), бизнисменє (...) и явни представителє (!). Углавном – славело ше.

Часц перша – територия

Україна єдна з найвекших европских жемох котра ма 52 милиони жительох, ґеоґрафску площу 603,8 тисячи километри квадратни. Україна найпознатша у Европи по своєй квалитетней чарней жеми, природних ресурсох и по ґеополитичним положеню. Патраци обєктивно, векша часц жеми нєобробена (резултат аґрараней политики предсидателя Кучми и його сотруднїкох), а жем котру ше обрабя часто остава нєдоробена, або доконца нє позберани урожай (пре нєдостаток горива и технїки за обрабянє).

Ту ище и полуострово Крим (“всесоюзна здравница”), котру ище под час СССР-а 1954. року предсидатель Хрущов на нєрозумлїви способ приписал и подаровал України. Тераз ше там масовно врацаю кримски Татаре (читай исалм) котрих Сталїн зоз Криму розселєл 40-тих рокох нашого часу. Там ище и позната Чарноморска воєна флота котра ище вше нє припада анї України, анї Русиї. Хтошка гварел ше за даскельо роки там може буц весело...

Часц друга – людзе

Нєрахуюци на уж забуту паролу о “велькей и нєдзелївей України”, тота мистична жем заш лєм ше дзелї на, як би то нє було банално, восточну и заходну. Восточни часци, численши по населєню, мало розумя українски язик, цеша ше у индустриї, а точнєйше у тим цо остало од СССР. Заходни реґион, за розлику од востока, бул 20 роки менєй под Русию (од 1939. року) и за тото реґион мож цалком шлєбодно твердзиц же то у ствари Україна (ту жию найтвардейши патриоти и векшина бешдує по українски). Правда же є кущик помадярена и пополяцена, алє щира Україна.

Заходняре нє любя Виходнярох, подшмихуюцо их наволую “качапи” (подшмихуюца назва за Русох), а аж и роздумую о оддзельованю и стваряню окремней републики Ґалициї (Галичини). Виходняре исто так нє любя Заходнярох пре їх надрилююцосц и “нєрозумлїви им українски традициї”. У стредку, медзи нїма, ше находзи Києв. Там исто так мало можеш поприповедац по українски.

Часц треца – живот

Вшелїяк же Україна – жем чуда. Ту ридко найдзеш жителя котри достава вецей як 40 ДМ (100 гривнї) официйней плаци, а троши 200 ДМ. Як?! Я знам барз мало студентох котри закончели факултети и робя у своїм фаху, а держава кажди рок звекшує студентски места на Универзитетох. У України ше барз вельо слави. Єст швета релиґийни и державни, а єст ту ище и совєтски, котри ше “барз мирно преплєтаю” зоз националистичнима шветами, окреме на Галичини.

У аґрарней жеми, як цо то Україна уж вельо роки держава пробує стимуловац мали подприємства и дробни бизнис, а индустрия з каждим дньом препада. Єдна моя пайташка з Данскей, после шейсцох мешацох пребуваня на України, гварела: “Ту у вас шицки робя, або на пияцу, або у милициї”. З єдним словом – весело. Гоч як бизме у тей хвильки  були щири и гоч кельо би ше тота щиросц дакому пачела, а дакому нє, я за себе можем повесц же любим тоту жем. Ту ровно можеш себе глєдац, алє ше нїґда до конца нє найдзеш.