Make your own free website on Tripod.com

ROCK'N'ROLL НА ГУМНЄ


Иван Сабадош

Же би вам було яснєйше хто то МГК и цо то Статива!, мушиме ше врациц голєм дзешец роки назадок, на початок дзеведзешатих. Теди, у зною, пиву и креви настала керестурска панк сцена, нєжадане дзецочко, такой по родзеню осудзене на крадучки живот без смисла и перспективи. Парадоксално, алє праве тоти часи, озда найцмейши у историї потерашнїх трох Югославийох, створели амбиєнт без було якого шлїду авторитету, контроли або здравого розуму у котрим ше цошка таке могло случиц. До керестурского културного вакуму улєцели якиш нови нялкоше, гласни, бритки и зли. Понеже ше панк дефинує як алерґийна реакция на неґативни социоекономски трешеня котри ше, кеди теди, случа у каждим дружтве, твердзим же мили нам Керестур, голєм по тим питаню, теди перши раз и остатнї раз тримал крочай зоз нормалним шветом, гоч ше подобни подїї на заходзе случовали ище штредком седемдзешатих. За приклад, остатнї пар роки найквалитетнєйши панк сцени маю Бразил и Арґентина.

Хто чита новини або патри ТВ, зна же прецо у Керестуре ше ствари розвивали так: ляд пребил YuckFou, вец витаргнути Смарґельси, вец були три-штири инкарнациї Underwear-а, потим пришли пагански ШМЗ; па Тhe Aids... У тих бендох грали вше исти людзе котри нєпреривно циркуловали тадзи-тамадз. Ґрупи ше, як по правилу, розпадовали скорей як цо вообще посцигли дацо конкретне на музичним планє. Було мало, углавним препаднути концерти, зачували лєм пар посли демо-знїмки, а главна акция случовала ше на, тераз уж култних, явних пробох у “Омладинским” и Мишкеровей комуни, на котрих, и буквално, могол грац хто як сцел и сцигол. Те ди нїхто нє мал идею о даякей компактней керестурскей панк сцени. Нє бул то нїяки обдумани рух, або бунт або политична акция. Исновал лєм узки круг людзох котри ше дружели, грали и слухали музику хтору любя и так, охабени на марґинох тедишнєй  доминанатней “гори море, топе се планине” филизофиї, забивали час. Вироятнє би ше то шицко з часом загашело саме од себе и щезло без шлїду, медзитим, пар мєней-вецей нєповязани инциденти котри були плод тинейджерского доказованя и, як то мой сушед Серґей ма обичай повесц, нормална часц одрастаня, обрацели ситуяцию горебздом. Почало зоз славнима Синишовима ґрафитами по Центу, на котри такой реаґовали дежурни валалски душпастире, а пошвидко ше порушали и славни руски средства явного информованя.

Керстурски панк ше, так повесц прейґ ноци, нашол у штред, за руски микрокосмос, наисце влькей медийней бурї.

Чувам пар новински тексти з тих часох котри писали нєшкайши керестурки новинарски политични ведети, а окреме паметам скандалозни ТВ-приказ “анплаґд” Керестурияди 1993. року на котрей (айд най ше спомнє) у публики були присутни и нєшкайи новосадски везир пан Ненад Чанак.

У тих написох и прилогох було наисце вшелїячини. Керестурски панкере були дзивина, фашисти, плїваче по традициї, наркоманє и антихристи. Людзе доживйовали нєприємносци и дискусиї у школи, на варошу, на драже... Цала тота афера мала за здобуток же ше дотедишнї виновнїки и злодїє заинтересовали за медиї. Окалїчени розум нє мож пременїц, а систем мож звладац лєм зоднука. Нє спердай ше з нїма, алє им посилай прилоги, писнї. Кельо зоз того єст правди, видно и тераз – опатьце же хто пише голєм  два трецини новинки хтору читаце...

После тих подїйох, битка пренєшена на други фронт, и керестурска младеж, така яка є, кноєчно вошла до управи Дома младежи, цо оможлївело же би ше почало робицконцерти. Єден период концом 1996. и 1997. року, Керестур бул важна точка на Р Н Р карти у Югославиї. У тей сезони зме мали госцованя дзепоєдних наисце премиєрлиґашких бендох тедишнєй Яу-рок сцени: Лавхантерс, Ван Ґоґ, Атеист Реп, Опо, Ґоблини, Партибрейкерс, Рамбо... Кноєчно зме мали нагоду вибиц ше зоз аномниносци керестурского хотара. Нормално, и попри идеалного старту и числених контактох (опатьце же хто нєшка Мумин, Ползовичи, Берар на музичней сцени Войводини) зоз того нє було нїч. Чи пре уж традицийну нєзаинтересованосц Керестурцох за шицко цо поза бензинскей, чи пре нєдостаток амбициї, чи зме наисце нє кадри нїч поробиц як ше тому спада на знам. Знам лєм же таку гол-шансу вецей нїґда нє будземе мац... У медзичаше, сушедово нє шедзели: Вербас – Музика полуделих, Петровец – Луде краве, Кула – Пичвайз. Нє трацели боди дома, мудро бавели на страни и долапели ше висшей лиґи...

Наш нєшкайши юнак, Мирко Горнаяк; у цалей тей приповедки присутни од самих початкох. Чи у першим чи у другим планє, алє вше бул ту. YuckFou, вечари поезиї, Шугайдова, Ректум, Pendrexil... Други актере ше зоз часом поцагли зоз музичней сцени (конєчно змудрели, чи просто дзвигли руки од шицкого...), а Коле активнєйши як було кеди. Одкадз му тельо дзеки и енерґиї, анї дзень нєшка му ясне!

Остатнї “проєкт” Котри МГК подаровал жадней рускей явносци ше вола “Статива!”. То трочлени ВИС у котрим вон грає ґитару и вери же шпива, Златан грає бас, а Владан прубує грац буґни. После длугого станя у месце и числених баламутох , керестурки Тротере якошик змогли моци направиц крочай далєй од шицких потерашнїх валалских ґаражских бендох. Тот подвиґ насловени “Случай лаковерноґ детлича” и представени є як Promo-Domo-CD. Зняти є у Кули за єдно пополаднє, ма 18 “нумери” и кус вецей як пол годзини музики. З оглядом же у яких є технїчних и финансийних условийох знїмани, и же то у подполносци ДИЯ продукция , резултат цалком коректни. Ту треба наглашиц Статива! вельку помоц и потримовку мала од Деяна Надя Рокия, котри за тоту нагоду одграл буґни и од Мика Надьового котри направел блесави Booklet у котрим главни юнаци Пикси, Тесла и Ана Kурнїкова. Дефиновац музику цо ю грає Статива, то вам таке як описац Aчимову пасулю – до нєй идзе зоз шицкого по кус, а кед начерпаш, нє видно нїч конкретне. Мой упечаток же Коле мал намиру укомпоновац музичне нашлїдство упокоєней керестурскей сцени, музику белцох котри приватно почитує и шицкому тому дац свой авторски печац. Зложице ше зо мну же то наисце амбициозна задумка. Кельо ю Статива! витворела?

Перше цо пада до оч, и цо барз завадза, то праве одсутство власних писнїох. Од 18 нумерох, лєм три у подполносци авторски – тераз уж стухнута “антирежимска” поучна “дуваномания” котра можебуц ма ширши потенциял, и “нєбески народ”, котри ми, поправдзе, музично барз цага на треци албум Хладного пива. Три писнї прости coueri дзецински, а три народних руских писньох, о нїх нє вредзи трошиц слова (окрем того же медзи нїма нєт мойого фаворита “Нєдалєко од валалу”). Слїдуюци три “нумери” (Ґазде, Андьо, Бубуш) у ШМЗ/СМФ фазону, вєдно тирваю 18 секунди, алє су скроз ок. Автономашска гимна о салашох и блуз вариянти солидна, як и писня “НАТО – зликовци”, за котру ше наздавам же останє лєм памятка на часи цо ше их нїхто нє сце здиогадац.  По моїм, найлєпши момент знїмка то фуриозна верзия “Dijani”, старого патос-гита, котра звучи як да ю вчера одграли YuckFou . За Баяґову писню и писню “Ваня Ґрбич” (так шпива и грає Инспектор Блажа после чежкого пиянства) ми наисце нє ясне нач є зняти...

Цо повесц на концу? Кед ше шицко подцагнє, поздава и пооднїма, Колейова задумка, нажаль, нє витворена. Тому материялу хиби швбижосц, дух часу, ATTITUDE котри би му дал напрям и смисел, нїтка котра би го повязала до даякей функционалней цалосци. Хиби му ровновага медзи тим цо ше сце, и цо ше може поробиц, у процивним, Статива! остава заглїбена дзешка на пол драги...

Ище кратше, зоз фодбалским словнїком:

Статива! – могло буц, алє нїч. Пре пар центи на било офарбеней циви, фаворитови вимкнє титула лєбо випаднє зоз лиґи, лєбо ци просто пукнє тикет. Єдноставно, нєдостаток спортского щесца...