Make your own free website on Tripod.com

ВИДАВАТЕЛЬСТВО НЄШКА



Анамария Регак

 

            Видавательству при младих, зоз нєшкайшей перспективи, после уж вецей як дзешец роки нєвиходзеня кнїжки младого автора, наисце нє потребни нїяки додатни коментар. Чи можебуц гей? Цо ше нєшка случує вообще зоз видавательством и чи постої видавательство и за младих? Пробовала сом пренайсц одвити и опатриц же чи нас єст у планох за далєй, оглядом же на Костельниковей єшенї у Руским Керестуре, нагаднуте же дацо уж у друку, а дацо ше рихта до друку. Одгадуєце же хто ми тоти одвити могол дац лєбо задац. Вшелїяк директор НВУ Руске слово Микола Шанта, и Микола Цап (дописац улогу прецизно).

Пред дзешец и дацо роками, вишли" Наталки...", та авторски кнїжки Наталиї Дудашовей, як и антолоґия котру спомнута авторка тиж составела. Дзешка 1991. року, вишла кнїжка Дюри гардия "Чувство за час" у едициї "Жридла". У тей едициї, котра би требала буц младежска, як єй и сме мено нагадує, вишла ище кнїжка Ксениї Макаї Орос "Нє мож здогонїц" 1997.року. У едициї "Верхи", того року, вишла кнїжка приповедкох: "Марунка" автора Владимира Кочиша, док пред "Марунку", остатня кнїжка у едициї "Верхи" була кнїжка "Валалски венцар" Юлияна Надя 1994.року. У едициї "Дуга", остатня кнїжка котра вишла була кнїжка Штефана гудака "Вини и зради" и то 1998. Далєй, кнїжки котри виходзели були з вонка едицийох. Так вишла

кнїжка Александра Дуличенка " Кнїжка о руским язику", 2002 року, як заєднїцке виданє НВУ Руске слово и Дружтва за руски язик и литературу, та кнїжка Мироня Жироша "Мили сину мой", заєднїцке виданє НВУ Руске слово и грекокатолїцкей парохиї св. Петра и Павла у Новим Садзе, вибрани твори у штирох томох академика Юлияна Тамаша, як заєднїцке виданє зоз "Прометейом" зоз Нового Саду, кнїжка Дюри гардия "Нашлїднїки Києва..." зоз помоци котру обезпечела влада України , та кнїжка о. Романа Миза " Шлїдами Лемкох", на українским язику. Того року, по руски, вишло и капиталне дїло гавриїла Костельника, а у прекладзе зоз Українского Михала Рамача. То перши цалосни преклад, котри по руски виходзи з нагоди 80 рочнїци (у України, у Львове є обявена 1922) єй виходу на українским язику. Далєй, з нагоди 50 рочнїци виходзеня часопису "Шветлосц" вишло двочисло и планує ше же видзе ище єдно. Хвильково у друку "Вибрани драми" М. Ковача, котри виду до конца рока и кнїжка писньох за дзеци Меланиї Павлович "Розбавене лєто" и "Руски календар" за 2003 рок.

            Так предходно начишлєни податки, даваю яснєйшу слику о тим же цо, кеди и кому виходзело, и указую тенденцию роснуца видавательства при руснацох. Постоя плани и за далєй, а у тих планох и ми. Як главни "пребиваче ляду" у видавательству у едициї "Жридла", после телїх рокох, зявюю ше Мария Дорошки, Мирко Джуня и Анамария Регак, як потенциялни, чийо кнїжки уж наявени, и то кнїжки поезиї Мариї Дорошки и Анамариї Регаковей и есеї и критики Мирка Джуню. У исти час, тоти три кнїжки би, голєм по словох директора, требали буц апел младим, котри ше занїмаю зоз писану форму виражованя, же свойо приготовени материяли можу придац "Рускому слову", же єдини цензус котри поставени за виберанє то квалитет. "Стаємни средства нє барз єст, алє мож их найсц...", гутори директор Шанта.

            Реална слика озда така, яку сом ю достала през розгварку, алє кельо тоти плани реални, увидзиме. Остава на нас превериц же чи тоти задумки и реално остварлїви, прето нє треба шпоровац на тим цо обєктивно и нам припада, тє. треба же бизме обявели тото цо зме по тераз писали!