Make your own free website on Tripod.com

ПРИПОВЕДКА О РУСНАКОВИ И РУСНАКОВАНЮ


Анамария Регак

Питам ше, же кельо, нам Руснацом, постало ясне же цо у нєшкайшим чаше, кед Европа сцера гранїци, значи буц припаднїк руского народу? З анализи потерашнїх случованьох, на плану нашей култури и третману Руснака од його самого, нє поведла бим же нам даяки ствари виплївали зоз подсвидомосци.

Периодизацию случованьох у, най так наволам “руснакованю”, ясно мож подзелїц на даскельо цалосци, од котрих кед ше зда число продуктивних и контра – продуктивних цалосцох, после знака єднакосци достанє ше резултат котри ше намага ґу нули зоз лївого боку, а котри ше манифестує як “запшети виростки на руским витрапеним целу”. Формованє тих цалосцох можлїве провадзиц у одредзеним историйним континууму, на скали политичних случованьох у жеми у котрей зме жили и у котрей тераз жиєме. Же бим ше нє оруцовала зоз историйнима фактами (котри менєй-вецей шицким познати), рахуюци од самого приселєня Руснацох ту дзе су тераз, спомнєм лєм гевти котри ми за лабораторийне випитованє буду потребни, а то период од законченя другей шветовей войни та по нєшка, дзе розликуєм три вельки цалосци: период повойнови та по дзеведзешати, вшелїяк спецификум дзеведзешатих котри тирва по пияти октобер, и постпиятовски октобер.

На шицки тоти виволованя околїска реаґує и Руснак, як часц векшого цела, алє питам ше же чи Руснак на нїх знал адекватно реаґовац, и кед реаґовал у чиїм то интересу було, руским чи власним? Тото питанє поставям прето же думам же ше у нїм находзи драгоказ за роздраже пред котрим ше Руснаци нашли? Же бизме дошлїдно могли розпатриц богати материял руснакованя, историйне руске цело мушиме задумац у єдней лабораториї, меняц му условия, точнєйше политични случованя(цо поцагує и конкретне преволованє политично подобних людзох випитованого периоду) и детектовац реакциї котри ше случа.
 

ЕКСПЕРИМЕНТ ПЕРШИ

 Потребни материял и прибор: Ми у условийох после Другей шветовей войни

Обачлїви културни вакуум котри тирва голєм трицец роки, подобнє як ше то случує и з другима з котрима жиєме ту дзе жиєме.

Пошлїдок: криза на поверхносц вируцує младих людзох при котрих постої свидомосц о иншаким...

ЕКСПЕРИМЕНТ ДРУГИ

Потребни материял и прибор: Ми и пошлїдок першого експеримента, у периодзе до дзеведзешатих.

Лансирани млади людзе сцу робиц, сцу повесц... Як дзеци котри виховани у нєздравим околїску, а при котрих постої свидомосц о иншаким, виборели ше же би їх идеї вошли до институционалних рамикох. У тей хвильки то нє робели лєм Руснаци, алє шицки тоти котри почувствовали же уходза до машини котра мелє, а зоз котрима дзелїме судьбу ту дзе жиєме. Борба поглєдовала здрави зуби и тварду руку. Цешим ше же свидомосц о одупераню  асимилациї постояла та и нєшка приповедам по руски.

Пошлїдок: Кажда власц губи, а абсолутна власц абсолутно губи.

ЕКСПЕРИМЕНТ ТРЕЦИ

Потребни материял и прибор: Ми и погубени (пошлїдок експерименту число два), у периодзе дзеведзешатих.

Друштвени кариєс (лєбо кариєс власци) нє заобишол анї Руснака. Так дзеведзешатих читали зме добри стари Наталки, дознали о тим же хто кому дал позауха на Лонґове, и бриговали ше же прецо у Доме Култури у Руским Керестуре мало- мало виключую струю.

Пошлїдок: Кариєс нагризол аж и руску сламячу (як и телї други котри дзеля судьбу зоз нашу). Найлєпше цо ше случело то же ище вше знам по руски, чи пре таку политику чи пре долю (котра при нас вельо того ришує!). Криза чежкей руки породзела нову ґенерацию бунтовнїкох (подобнє як и гевта вакуум криза зоз експерименту число єден).

ЕКСПЕРИМЕНТ ШТВАРТИ

Потребни материял и прибор: Ми, рошта (нє дзирава по можлївосци и густа), пияти октобер и период котри приходзи после, нагрижени и нагризаче зоз прешлого експерименту.

Так надишол и пияти октобер и найвекши фалатки нєпрешли през рошту при ошиваню (гевтих цо ше преґурали можеме занєдзбац). Криза дзеведзешатих породзела нових бунтовнїкох, котри по пияти октобер мали ясно дефиновани циль (котри и витворели). Пражнїна настала после (думам же пре пломбиранє нагрижених часцох руского цела, наприклад финансийних, нє було и нєт часу за роздумовац цо далєй), розчисциц би нам цо скорей же цо за нас представя позитивна шлєбода (т. є. шлєбода за, кед зме неґативну, т. є. шлєбоду достали).

Пошлїдок котри у процесу формованя: Затераз остава лєм питанє хтора драга найблїзша цилю(?)?

Дзе нас ултра-прави водза, чи Шантовски либерализем будзе плодни? Ту ше поставяю ище вше лєм питаня

Анализа експерименталного випитованя “чи Руснак адекватно реаґує на виволанє нєвигодней балканскей клими-поровнаню зоз тима котри нашу долю дзеля” могла випатрац так:

Талантовани зме видрижняц ше сами себе (приклад: зло котре ше вола Союз-Матка), жиєме за нїзкопрофитни идеали котри думам же зоз приложеного обачлїви. Драгоказ як одвит на питанє, положела бим спрам Европи, котра нас сце упознац, як Руснацох, як шветови раритет. ганьбиц ше будземе кед цивилизованому швету нє будземе мац цо указац и то праве у хвильки кед Европа сцера гранїци, сцера поняце векшини и меншини, котра ше отвера спрам Востоку. Кед бизме були голєм кус прерахованши видзели бизме же можеме буц ровноправни народ зоз Французами, бо мерадло Европи то квалитет а нє квантитет, цо значи вельо можлївосци за нас. Страх од других нам нє поможе, бо заверац ше до себе у тей хвильки значи робиц сам себе о главу, и шицки ултра прави опциї нам начкодза-швет глєда провадзенє тренду, то природни процес розвою.

Шицко цо ше од нас глєда то – провадзиц тренд, за початок упознац швет же би ше нам звекшал ступень толеранциї, и толеровац другим (нє можем дац приклад же як цо ше медзисобно толеруєме понеже нам то нє идзе од рук), та вец и себе, як цо и робиц на викореньованю рускей мирлївосци зоз ситуацию – лєм най нє будзе горше–– (нєрахуюци гевтих котри то уж звладали), бо хто нє глєда вецей, вецей анї нє заслужує!!!