ПИСНЇ

 МОЖЕБУЦ

Прелїґнєм це цалого
же биш шнїл
ту при моїм шерцу.

Розтаргам це на тисяч фалатки
и спакуєм до торбички
котру будзем вшадзи ношиц
зоз собу.

Зоз твоїм целом заменїм шнурки
на своїх ципелох
же бизме ше вєдно
шпотали по цмих улїчкох...

И после шицкого, лєм можебуц,
похопиш же це любим.

                                                                                              Моника Будински

ДИЖДЖ

Чувства блукаю
по моїм шерцу

 У далєкосци чуц
сухих лїсцох шпив

Капка по капку
злїва ше до бездни...

Цихосц обнїма душу,
а ти ище вше ту...

                                                                                    Моника Будински

ЖВЕРАТКУ МОЙОМУ (ТЕБЕ)

На око око даваш
и ошмихнєш ше на думку.
З любову любов врацаш
и з думку ошмих створиш.

                                                                                       Наташа Регак

МИР У ШОПИ

 Под шопу у куце
при мишовому хвосту
задовольни зоз собу
шпи розмазани кандур.

                                                                                       Наташа Регак

ХВИЛЬКА

Док кафа помали щезує у глїбини
жґрид виписує судьбу –
– и роби цошка таке
же ме ознова обнїма хвилька слабосци.

                                                                                       Наташа Регак

МОЄЙ ФОНТАНИ

Шветлосц раншого слунечка придавена,
и полуцмота тота до оч ми ше хпа.
... и нє знам;
чи думки ми мриї чи жаданя...
Кутатуєм по кишеньох дзиравих
и находзим заостати динарчок.
Обрацам ци хрибет и понад главу себе
з першого цилюєм до жимней ци води.
Одходзим помали, полна з надїю
у далєкосци...

                                                                                       Наташа Регак