Make your own free website on Tripod.com

ЕЙ, НЄ ВИДНО ТОТ МОЙ МЕДИЙ


Мирослав Задрепко, редактор новосадского радия 021

Под час остатнїх дзешец рокох (и вецей, могло би повесц) нє мали зме вельо щесца зоз медиями. З єдного боку сами зме виновати, пре нашо подзелєнє, котре зме правели гоч нас єст менєй як двацец тисячи,  а зоз другого боку и держава у велькей мири помогла же бизме ше нашли у ситуациї у котрей зме, праве прето же ше тельо намагала же би права националних меншинох були випочитовани. Прето зме достали одредзени час на радию и телевизиї Нови Сад, и  маме и Руске слово, зоз чим нашо права, як националней меншини, по питаню медийох були випочитовани. Понеже ше у СФРЮ точно знало хто може отвориц електронски лєбо друковани медий, нє исновала можлївосц же бисце ше бунєли, гоч и кед бисце то сцели поробиц. Кед же би ше нашло даяку можлївосц, нє було би нїякого ефекту, а могли сце лєгко закончиц и у гарешту. И вец зме дзеведзешатих прияли парламентарну демократию. Яка була тота демократия, знаце и сами, а ситуация була скоро нє иста у шицких сеґментох дружтва, та так и у медийох. У медийох на руским прави новинаре були преруцовани на роботу у култури и подобне, з другима словами, на места дзе нєт политики, коментари и подобне. Друга вариянта у державних медийох була рочни одпочивки на хтори новинаре були посилани. Понеже режим бул досц инвентивни хасновани и други суптилни методи. Часц шорових новинарох котри знали свою роботу дали одказ и прешли на други медиї. Гевти нє такой-таки квалитетни и злєкнути остали у державних медийох найчастейше зоз вигварку же им ту обезпечена пензия и тому подобне, завераюци очи на гевто цо сами подписовали, а на места зоз даяку моцу як цо то директорске, редакторски и подобне, поставяни подобни. Понеже у меншинских медийох тоти пременки направени поцихи и поступнє, як и у векшинских медийох, людзе нє обачовали тоту пременку док нє було позно, лєбо ше нє оглядали на ню, праве пре то же ше скривали од воєней милициї, лєбо штудирали як прежиц зоз плацу хтора виноши три марки. Зоз часом нам уведзени санкциї, так же зме були одрезани од швета, та и так слаби информациї, о Руснацох з вонка Юґославиї, вше ридше приходзели ґу нам. На РТВ Нови Сад могли сце чуц и видзиц цо обявює Танюґ, цо роби Слободан Милошевич и його камарати и то вам було то. Информациї о Руснацох и їх активносцох були политично офарбени, так же звит зоз Червеней ружи наприклад, у найвекшей мири бул пошвецени братскей потримовки Руснацох лєбо Руснацом, и бешеди о вельких и праведних цильох тедишнього Предсидателя. Шицко то водзело ґу завераню Руснацох до рамикох своєй заєднїци, и до ридких контактох як зоз другима заєднїцами, так и зоз Руснацку заєднїцу у других державох. Тоти контакти котри витворени ридко, скоро нїґда, ше могли найсц у медийох котри контроловала держава. Винїмок були стретнуца, трибини и подобне котри були у режиї режиму, и на чим держава зарабяла тунї поени. Зоз тим и комуникация медзи припаднїками рускей заєднїци поставала вше слабша и подсвидомо ше почало твориц упечаток же Руснаци жию лєм у своїх малих енклавох и же иснує лєм микро-швет места у котрим жию. З оглядом на реалносц у котрей ше жило то анї нє таке чудне. З оглядом на факат же Руснаци нїґда нє мали, а анї тераз нє маю, нєзависни медиї, державна политика и  намири було єдине цо могло чуц. 

Так, яґод и у остатку держави медиї одбавели свою улогу у манипулациї и злохаснованю своїх конзументох. Резултат дзешецрочней манипулациї можеце видзиц кед роздумаце о тим кельо активних руснацких политичарох познаце, лєбо сце чули за нїх. Шицко у шицким ту зме дзе зме и, як и шицки други гражданє Сербиї, сами зме виновати прето. На нас ше стої най войдземе до транзициї, цо подрозумює и пременки и приступу новинарству, понеже новинарство нє значи лєм прекладанє Танюґових висткох, алє и дакус виглєдованя и критичного писаня. Кед людзе у медийох, як векшинских так и меншинских похопя цо ше коло нас случує, можебуц, алє лєм можебуц зме ше годни наздавац и пременком у гевтим цо написане у тих медийох. Же бисце лєгчейше похопели цо вам сцем повесц, роздумайце о тим цо поента Червеней ружи; танцованє вше истих людзох, ожеранє, популаризованє политичарох, чи дацо инше.