Make your own free website on Tripod.com

АМЕРИКА ПОСЛЕ 11. СЕПТЕМБРА


Ґабриєла Колєсар, Торонто

11. септембра 2001 року у Нюйорку, як пошлїдок терористичней акциї, обидва будинки Шветового тарґовинского центра звалєни, а коло 6000 людзох погинуло. Бул то, спрам шицкого, найвекши терористични напад у историї людскей цивилизациї. А, з другого боку, ЗАД НЇҐДА потеди, у єдним дню, нє страцели телїх людзох и то бул страшни шок, як за америцку нацию, так и за вельку часц цивилизованого швета.

Указало ше же ткв. меґагороди, праве пре свою велькосц, представяю скоро идеалну мету за териристични акциї. Кед ше случела траґедия у Нюйорку, найвисши будинки и найважнєйши обєкти ширцом Америки були евакуовани. У центре Торонта, була сом шведок, тиж так найвисши згради були евакуовани, вельке число компанийох послали роботнїкох дому, а даєдни школи престали робиц. Шицки аеродроми у Америки и Канади були заварти даскельо днї после траґедиї.

Од пременкох обачлївих у каждодньовим живоце, найупечатлївши гевти у обласци медийох. Нєт, такповесц, ТВ канала або радио станїци дзе ше нон-стоп нє емитую найновши висти вязани за розвой ситуациї у Нюйорку, у Авганистану або, вообще, о тероризму. Новини видаваю додатни виданя. Интернет тиж так преокупировани. Каждодньово нам сцигиую е-маил поруки на тему тероризма, дакеди озбильни, а дакеди комични.

На Руснацох, як етнїчни субєкт у тей часци швета, шицко тото нє ма вельки вплїв. Ми, як жителє Канади або ЗАД, ше будземе мушиц прилагодзиц велїм обачлївим пременком и почитовац нови режими каждодньового живота. Мири осторожносци уж подзвигнути на висши ступень.

Нєт сумнїву же нашо путованя до Европи и назад буду чечиц на иншаки способ як потераз, будземе мушиц почитовац без винїмка нови

антитерористични мири и подобне. Нєдовириє спрам странцох ше явя и моцнї, вшелїяк. Першенствено то нєдовириє до Арабох и Индийцох. Араби поготов у чежкей ситуациї бо их шицки обвинюю, нїхто им вецей нє вери, на каждого ше патри як на потенциялного терористу. Цала арабска нация тераз виновата пре шалєнство малей групи. На аеродромох, наприклад, особи тих националносцох ше вельо детальнєйше препатра як других путнїкох. Було аж и случаї дзе особа (Индиєц по националносци) була замодлєна най напущи авион бо ше пилот нє чувствує сигурно лєциц зоз нїм у авиону. Пилот ма право одстранїц каждого хто му нє одвитує.

Тиж так, обачлїва векша контрола на америцко-канадскей гранїци. После 11. септембра, на гранїци (на хторей, нормално, нє треба пасош, а препатранє авта и простору за куфри була ридкосц), контрола постала ригорозна. Кажди авто ше препатра, кажди ґепек ше отвера, колони на гранїци длугоки.

Медиї нєпреривно спозорюю на можлївосц нових нападох. Причини зявеня антракса на Флориди и у Нюйорку ше випитує. Страх од биолоґийней войни и оберацих хоротох вше векши. Нєдавно у Торонту пренайдзени нєидентификовани обєкт у єдним од резервоарох у водоводу. Явносц такой спозорена на можлївосц контаминациї води за пице.

Пошлїдки шицкого того обачи кажде на сиверно америцким континенту, уключуюци и Руснацох. Окрем сталней психичней пресиї и роздумованя у напряме же чи будзе нови терористични напад, кеди и дзе, тиж так, економска ситуация вельо чежша. Авионска индустрия найвецей потрафена. Финансийни швет, першенствено берза, мала вельки утрати, а тиж так и други индустриї машинска, автомобилска, компютерска. Велї людзе поодпущовани, велї чекаю кеди страца роботу.

Вельо ше пременєло у остатнїм мешацу. Од того же ше шицки питаме кеди знова зосцеме шеднуц до авиона, та до того же кажде вецей меркує, пробує цо менєй исц до вельких тарговинских центрох и на места дзе єст вельо людзох. Нє мож повесц же людзе преплашени, алє заш лєм, нєизвесносц присутна.

З єдним словом, Сиверна Америка, та и цали швет, нїґда вецей нє будзе таки яки бул по 11 септембер 2001 року.