ТЕРОРИЗЕМ И РЕНЕСАНСА II

Мирко Горняк Коле

Исламски тероризем єден од найекстремнєйших на швеце нєшка. Остатнї приклади сце могли видзиц у Нюйорку и Вашинґтону, як и у Кашмиру у Индиї, дзе у варошу Сринаґа експлодирал автомобил-бомба, при чим погинули 34 людзе, а ранєти 60. Одвичательносц превжала пакистанска терористична ґрупа Джаиш-е-Мохамед (Мухамедово войско). Дзекуюци жридлом зоз маґазину “БРЕ”, пренєшем вам информациї о даскельо найпознатших исламских терористичних орґанизацийох.

ПЛО (палестинска ошлєбодительна орґанизация)

То єдна зоз найстарших и найпознатших терористичних орґанизацийох на швеце. Основана є 1964. року, а вожд єй терашнї палестински лидер Ясер Арафат. Кед ше ПЛО 1974. року починал активно уключовац до политики, зявела ше друга фракция под назву Рейецтионс фронт (оддвоєни фронт). Коло 1988. року, Арафат ше преориєнтовал на политику, а 1993. року обявел преставанє терористичного дїйствованя, признал право на постоянє израїлскей держави. Палестинци маю нєшка одредзени ступень автономиї, зоз тенденцию спрам власней держави. Друга фракция ше оградзує од преставаня з тероризмом и догварками з Изараїлом.

ХАМАС (Исламски рух одпору)

То єдна зоз наймилитантнєйших орґанизацийох, основана 1987. року у Ґази. Його члени и симпатизере углавним младши хлопи зоз нїзших пасмох дружтва, засновани є на екстремним исламским национализме и плану цо скорейшого нападу на Израїл. 1991. року були таки числени же представяли палестински народ на конференциї у Техеранє. После сериї гарештованьох, депортацийох и зраднїцтвох, його число ше зменшало на даскельо дзешатки тисячи активистох, а дїйствую на окупированих територийох. їх милитантна фракция Ил-ен-Деен и тераз виводзи бомбашски и самозабойнїцки напади на Єврейох. Финансована є од палестинских виселєнїкох, Ирана, Саудийскей Арабиї, алє средства доставаю и од ЗАД и Заходней Европи од своїх людзох.

ХЕЗБОЛАХ (Божа партия)

Либанска радикална формация хтора твардо вязана за Иран, хтори ю и финансує, и спрам чийого шаблона сцу засновац свою державу. Ма даскельо тисячи членох, а дїйствує на югу Либана и у Бейруту. Попри Либана, маю активистох у Европи, ЗАД, Южней Америки. Остатнїх рокох були барз активни.

АЛ ҐАМА´АТ АЛ ИСЛАМИЯ (ИҐ – Исламска ґрупа)

То єгипетска исламска терористична орґанизация. Постої коло 20 роки, и нє богзна як є орґанизована. Дїйствує у векших варошох як цо то Каїро и Александрия. Маю потримовку студентох и нєзапошлєних дипломцох, а циль им звалїц владу и формовац исламску державу. Нападаю припаднїкох войска, полициї, а превжали одвичательносц за пробованє атентата на предсидателя Хосния Мубарака у главним варошу Етиопиї, Адис Абеби 1995. року.

АЛ ДЖИХАД

Тиж так єгипетска орґанизация, хтора ше заклада за подобни цилї. Превжали одвичательносц за забойство предсидателя Анвара ал-Садата 1981. року, пробованя забойствох свойого министра вонкашнїх дїлох и премиєра 1993. року. Маю пар тисячи членох, дїйствую у Каиру, а маю членох и у Пакистанє, Авґанистанє и Суданє.

АНО (Абдул Нидал орґанизация)

Членство им хвильково стационоване у Либиї, а терористични напади виводзели у вецей як 20 державох. Мети им, насампредз ЗАД, Велька Британия, Израїл, Француска, ПЛО, як и даєдни арабски жеми. У їх акцийох погинули лєбо ранєти коло 900 людзе. Нападли аеродроми у Риму и Бечу 1985. року, синаґоґу у Истабулу, киднаповали “Пан Ам”-ов авион 1986. року, як и ладю зоз туристами у Греческей. Велька вироятносц же су одвичательни за забойство заменїка ПЛО-а Абу Ияда и шефа безпечносци ПЛО-а Абу Хула у Тунису 1991. року, як и йорданского дипломати у Либану 1994. року. Єст их пар стотки, алє су барз добре орґанизовани и способни су за акциї на широким подручу, уключуюци Штреднї Восток и Европу.

АЛ-КАИДА

Ал-Каиду концом осемдзешатих основал найозлоглашенши терорист нєшка, Осама Бин Ладен. Циль му бул обєдинїц шицких Арабох хтори ше борели у Авґанистанє процив Совєтского Союзу. Тераз им циль снованє панисламского Калифату, и зоз другима екстремно исламскима терористичнима орґанизациями, валянє нєисламских режимох, а тиж так и виганянє гражданох Заходней Европи и нємуслиманох. Бин Ладен 1996. року обявює Декларацию Джихада за виганянє америцких моцох зоз Арабского полуострова, а 1998. року под заставу “Святого исламского фронту за джихад процив Єврейох и Крижарох” виявел же длужносц каждого Муслимана забивац каждого цивилного и воєного державяна Америки и їх союзнїкох. Ал-Каида плановала на дочеку трецого милениюму терористични акциї процив єврейских и америцких туристох у Йорданє, алє их йордански власци застановели. У бомбашских нападох на америцки амбасади у Кениї и Танзаниї погинула найменєй 301 особа, а покалїчени вецей як 5 000. Бин Ладен превжал одвичательносц за валянє хелихоптерох и забойства америцких службенїкох у Сомалиї 1993. року, як и за три бомбардованя америцких воєних моцох у Ємену децембра 1992. року. Повязани є и зоз експлозию у швижо звалєним Шветовим тарґовинским центре у Нюйорку 1993. року кед забити 6 особи, а коло 1 000 особи ранєти. Далєй му приписую нєуспишни атентат на папу Йована Павла II на Филипинох 1994. року, як и бомбашски напад на америцку и израїлску амбасаду истого року у истей жеми. Рок познєйше, тиж на Филипинох Ал-Каиди ше нє поспишело вивершиц атентат на Била Клинтона, а даскельо раз нападли и америцки прейґокеански авиони. На нїх упарти и шицки очи швета после масакра у Америки, 11. септембра того року. Даскельо тижнї пред тим, Бин Ладен виявел же направи у Америки таки напади на тарґовински и воєни центри яки швет ище нє видзел. Нажаль, нїхто го нє тримал за озбильно – а требал.