GUERRILLA PRESS - ВРАЦАНЄ ОДПИСАНИХ

Мирко Горняк Коле

Ниа, ище цошка “нове”. Од фамозного пиятого октобра шицко цо ше зявело, пише ше зоз префиксом “нове”. Нова РТС, нови “Експреси”, “Политики”, “Руски слова”... Тераз и “Мак”. Увидзиме чи будзе и добри, чи лєм нови, то завиши як од нас, так и од вас. Нє було би подло дац му гоч и друге мено и уж раз розкресциц з червеним пипиньом, хторе нам тровало културу и животи тоти силни роки. Младосц, активносц и креативносц звучи саме по себе як часц дачого цо би могол здумац Едвард Кардель, або дахто зоз тей екипи хтора штреляла на тащки у Другей шветовей войни, а за тото подоставали ордени, попущали пупки и машлї по жем и финансийно и ментално ощербели державу зоз вигварку же то интерес револуциї. Но, мено саме по себе нє нательо важне як змист.

У жеми у хторей поремецени елементарни животни и людски стандарди, брутално потупйовани шицки правила, култура и обичаї, намесцани виберанки, водзени глупи войни, безочно краднуте и забиване за пейц нємецки марки, людзе нє остали нормални. Шицки ше ми трудзели як спаковац державу зоз хрибта, и одрец ю за даяку бидну парочку, бо тото цо нас вона одрала – анї случайно нє могло врациц назад. А ми, Руснаци, познати як барз шмели и милитантни народ. Початком тих дзеведзешатих, були зме и усташе и куриплахи и ище вельо койчого, позабувани и руцени за марґину, єдино нас нє забували кед ше гнало до войни, кед требало гевто и тамто плациц и два тижнї пред виберанками. Автор того тексту перши пол рока нє давал стражу у войску, бо бул католїк, док, кед требало заметац, чухали конки и подобне, вира нє була нїяке препреченє. Шицко то болї, поготов кед ши означени. Шицко тото нє треба забувац, алє анї врацац. Дзепоєдним людзом лєм треба попатриц до оч и нашмеяц ше. Од ганьби задзею главу до асфалту як ної, а дзепоєдни ше буду правиц шалєни, як кед би нїч нє було. Таких треба свидомо заобисц, то людзе хтори ше инфилтрираю до каждого систему и каждей власци, лєм кед ше им укаже и минимална нагода. А то уж будзе гришка власци.

Хто леґитимни представитель Руснацох, “Матка” чи “Союз”? Фина тема за видрижньованє и оначенє до стоєдней зоз ришеньом хторе просте як нула. Перше и основне – глєдац пенєжи за отримованє манифестацийох, задзековац ше людзом хтори зоз наших шветох култури направели вашар у Кривей Паланки, пущиц робиц тих цо знаю робиц, а нє тих цо знаю заокружиц “гей” на членскей карточки, пущиц тих цо ше розумя до музики, театру и танцу, а нє тих цо ше розумя же чи паприґаш пресолєни – чи нє. Кед би ше утаргло лєм на єден рок єдзенє и пице зоз активносцох наволаних “друженє и коктел зоз закуску”, число такволаних, волонтерох хтори роками тримаю, по власним находзеню, руску културу, би ше преполовело. Интересантне и тото же хтори манифестациї треба же би були под покраїнску инґеренцию. Цо ше нас дотика – шицки, а кед потребне можеме ище даяку видумац. Як перше, зохабме з боку же наша Войводина безочно краднута дзешец роки, як друге, у истей Покраїни окрем Руснацох жию и други нациї, хтори тиж так маю свойо манифестациї, а хторих єст вецей як нас, алє ми маме министра у войводянскей Скупштини хтора нє ма скоро нїяки инґеренциї. Маю министрох и Серби и Мадяре и други, и то вельо вецей. Кед дахто “екстра класа”, вон виплїва на поверхносц и кед є Руснак. Ту вам, наприклад, Михал Рамач, ту вам Любомир Сопка, ту вам репрезентативни ґолман Злата Паплацко. Шицки вони вельо лєпши од других – прето их почитую и припознаваю.

Тераз дацо и о автономиї. Чи Войводина ма автономию? Кому нє ясне же ю нє ма тото шлєпи. Автономия Войводини то питанє, понад шицкого, а роби ше о пенєжу. Знаце и сами кед у обисцу єст динарка – фамелия зложна. А Войводина ма потенциялу тоти пенєжи направиц, алє вшелїяк нє у таких обставинох. Беоґрад муши похопиц же шицки подли закони, хтори Милошевич направел треба пременїц, а нє лєм тоти хтори нє одвитую централи. Зоз таку суїцидалну политику централизма пошли Горвати, Словенци, Македонци, Босанци, практично и Косово, Чарна Гора. Зоз одкладаньом ришеня войводянского проблема, хтори евидентно вельки, становиска Войводянох можу постац лєм екстремнєйши, а то вшелїяк нїкому нє треба. Но, то точка хтора людзом з Беоґраду чежко уходзи до глави. И най людзе нє забуваю же 5. октобер єст каждого року, и же циль того шицкого було зменїц згнїту систему, а нє лєм диктатора з власци.

Ище за конєц було би интересантне повесц и слов–два о дистрибуциї “Мак–а”. Тота новинка би уж конєчно требала буц предавана у трафикох у руских местох, а нє най ше ю глєда як полицай марихуану. Цо ґод роба доступнєйша – вецей конзументох ю купи. Потераз то випатрало у фазону же руски штредньошколци могли дойсц до “Мак–у”, а гевти остали занєдзбани – поготов тоти цо ходза на страну до школи. Наконцу вецей анї Милошевича, анї Тудьмана нєт на власци, так же би ше дистрибуцию тих новинох требало врациц и до наших местох у Горватскей. Людзом з наших местох у тей сушедней держави би то напевно було мило. Знаце як ишло: потлукли ше Серби зоз Горватами, та подзелєли Руснацох ополи. То би бул и прави текст за шицких роботнїкох у “Руским”, хтори за дистрибуцию задлужени.

Лєгко путовац по асфалтней драги, а вельо чежше звладовац дзири и коляї. Щешлїво!