Make your own free website on Tripod.com

ЖИВОТ ЯК ТАКИ


(Записи з мертвого угла)

Циха як апаца, Ирина у живоце нє ужила вельо, алє нє хибело єй нїч, бо була аґент америцкей тайней служби. Нє завадзало єй нїч же єй чловек бул зоз другей планети, бо ше старал о нєй и почитовал ю. Мали двойо дзеци, малу хижочку при беґелю и два гольти орачей жеми на загради. Шицко то було фино док продуценти нє утаргли серию, бо єй опадла патреносц. Ирина знала же чийо то було масло, та ю то нє зламало, вона и далєй твердзи же то бул лєм погришни дзень и же ю нє интересує чом крави виши хвост.

 * * *

По походзеню Єроним бул, животиня, а волали го Школька. Бавяци так вратара у основней на вельким одпочивку з дзивчатами, страцел поняце о часу. После школи пошол дому на 8 вечар, а уствари було 10 вечар, алє вон думал же було 9 пополадню та рушел до баби по млєко. Так и нєшка пришол до мнє на 17 облєчени у пиджами и з щеточку за зуби у руки, алє я понаглял до престолнїци.

 * * *

Митра злєтнул на мурик и почал окруцац главу коло своєй оси за 360 ступнї, з руку ше лапел за нос та му ше и рука окруцала, а з руку и цале цело на мурику. Стара баба Кристина то видзела, одбегла по Планчачку та на швидко одрубали ядловец хтори спаднул на Митру и забил го. Спод Митри ше вилягли мали лебеди и пошли жиц до долїни, з тим же дилїни вецей нє було, бо ю Славче прекопал и справел з нєй красни рибалов. Остаток знаце.

 * * *

Дзирава поезия

 

То писня о райбачки

То писня о вокалох

То писня о космачки

То писня о валалох.

 

Видзиш, то писня и то нє мало

То писня о тим цо нам остало

Нєт поенти, алє так ше здало

Тота писня жє би ше забула

Тота писня неґативна нула

То нє писня за поетских богох

Вона стої на склєняних ногох

 

Тота писня нє ноши копачки

заш лєм вона, писня о райбачки