ПОПИС И КРЕВНА СЛИКА ВОЙВОДИНИ...ЮГОСЛАВИЇ

Интервю Ин мемориам адвокат Федор Колєсар

Наиходзаци попис плановани за 2002. рок, чекаю пременєни проценти у статистики популациї як державотворного сербского и чарногорского народу, так и представительох других етнїчних заєднїцох на тих просторох. Оддвойованє Чарней Гори може Чарногорцом у Сербиї вжац статус “конститутивни”. Алє, пременка демоґрафскей карти нїяким концом нє будзе значно уплївовац на политику Войводини – твердзи адвокат Федор Колєсар.

• Як видзице резултати наиходзацого попису у Войводини?

– Понеже ше находзиме у чаше кед ше у Войводини пририхтує нови попис жительства, обчекує ше же ше демоґрафска карта Войводини досц пременї. Прецо ше то случи? Прето же ше досц представнїки мадярскей популациї виселєли зоз тих крайох пре подїї котри ше нам случовали у остатнїх 10-12 рокох. Досц ше до Войводини приселєли Серби зоз Країни, Горватскей, Босни, та аж и зоз Косова. Нєстанє катеґория – Югославян за котру ше у Войводини, на предходним попису, вияшнєли коло 70 000 людзе. Мушим наглашиц, же Югославянє були, у найвецей случайох – представителє мишаних малженствох, политично и национално нєопредзелєни людзе котри у предходним режиме, нє Милошевичовим, алє Йосипа Броза Тита – углавним, “видзели цошка у югославянстве”. И то якошик функционовало. Кед же би ше водзело дакус мудрейшу политику, можебуц же би то и виратовало гевто “Вельку Югославию”. Наконцу – конца, спрам даяких анкетох, спатраюци список членох дзепоєдних дружтвох, у чаше кед ше национална свидомосц на тих просторох почина будзиц, дознаваме же ше на попису зявя вельо вецей Нємци у Войводини, а тиж так и вельо вецей Руснаци и Українци.

• За кельо то, по Вашим думаню “вельо векше число”?

– То чежко так напамят проґнозовац, алє поведзме у Новим Садзе, представителє церкви думали же єст коло два и пол тисячи Руснацох и Українцох. Алє кед зме почали видавац часопис “Дзвони”, явели ше нам даскельо фамилиї цо маю презвиско Ковач, твердзаци же вони нє Мадяре, алє Руснаци. Вец ше за новинки интересовали и тоти цо маю сербски презвиска, углавним дзивки, односно жени, котри одати за Сербох. З того, спрам наших преценьованьох, у Новим Садзе єст за єдну трецину вецей Руснацох и Українцох , даґдзе за 1000 особи, вецей як цо то указали предходни резултати попису. По моїм думаню, таки пременки ше нє случа лєм у Новим Садзе, алє и у Вербаше, Кули, Шидзе, Митровици, сиґурно менєй у Руским Керестуре и Коцуре.• Пременки резултатох у попису Руснацох и Українцох праве буду обачлїви у мултинационалних стредкох, дзе було даскельо вецей мишани малженства, од тих, як би их я наволал “етнїчно чистейших местох“.– Далєй, Румунох у Войводини, на спискох будзе вельо вецей як цо их було потераз понеже ше досц Влахи вияшня як Румунє, цо у ствари вони и сцу. Влахох потераз попис третировал як “Сербох”. Иста ствар и зоз Ромами, т. є. сербскима Ромами, або Ромами котри бешедую по сербски, у векшини ше скорей вияшньовали як Серби. Ту и Роми котри приповедали по мадярски – як Мадяре, Роми котри приповедаю по румунски як Румунє, Роми котри приповедаю по албански – як Албанци. Значи Ромох, спрам їх податкох, у Сербиї єст коло 700 000, а спрам попису зоз 1971. року лєм 150 000. То озбильно пременї етнїчну карту нє лєм Войводини, алє и Югославиї.

• Цо ше случи зоз демоґрафску карту Сербиї кед же Чарна Гора видзе зоз союзней держави?

– Можлїви референдум у Чарней Гори и можлїве оддвойованє тей републики зоз югославянского союзу постави питанє статусу Чарногорцох у Сербиї и Войводини, и риши ше тото чи вони буду национална меншина, чи конститутивни народ. Алє, кед же би ше Чарна Гора осамостоєла, Чарногорци, котри ше нє вияшня як Серби, вецей нє можу буц конститутивни народ.

Цо ше дотика Муслиманох котри жию у Югославиї, предсидатель Воїслав Коштуница на єдним стретнуцу з националнима заєднїцами Югославиї, нє знам чи случайно чи нароком, Муслиманох и Югославиї наволал “Бошняки”. Можем вам повесц же представителє муслиманскей популациї зоз тоту назву були барз задовольни и тераз вше частейше, аж и у новинох мож стретнуц тот етноним – Бошняк.

Ствари у сущносци випатраю так же кед дахто жада, може ше наволац и “готемтот”, кед же то так барз сце и так ше чувствує. Держава ше вшелїяк може постарац же би векшину свойого жительства на найлєпши способ задоволєла. Кажде ше на попису може вияшнїц як сце и нїхто го прето нє може преволовац на одвичательносц,, або обвиньовац. Заш лєм, перше мушиме причекац же би прешол наиходзаци попис, бо статистика то єдна “чудна ствар“. Вшелїяк же ше статистика пременї, алє – думам – же ше на политичним планє нїч нє пременї, бо ми шицки оставаме жиц и робиц ту дзе зме, у сушедстве єдни з другима.