Make your own free website on Tripod.com

ОДПОР НА ОДПОР!



Александар Саванович, "Građanski list"


После пременкох 5. октобра у Сербиї и Войводини нїч вецей нє исте. Охабме на бок гевту другу приповедку же чи ше наисце одбули пременки и чи иду по темпу яки би ше обчековало, алє ше наисце може повесц же зме вошли до новей децениї зоз новима власцами, наздаваюци ше же зме квази-комунистичней власци конєчно поведли збогом. У цалей роботи валяня аутократского режиму Слободана Милошевича и политично-мафияшкей економиї и судства, котри зоз розличним интензитетом тирвал прешлу децению, нєвимерлїве доприношенє дала орґанизация Одпор. Перше студентскому, а нєшка Народному руху Одпор удало ше зробиц гевто цо ше анї єдней политичней странки нє поспишело же би анимировала найширши пасма дружтва и позберала коло себе нєпомирлїви становиска и людзох найрозличнєйших профилох, старосци и политичней думки. Теди циль дїйствованя бул Слободан Милошевич. После його, дефинитивного, спаднуца, а потим и путешествия до Шевенинґену НРО остал анґажовани у роботи викореньованя рецидивох хтори Милошевичов режим глїбоко усадзел до нашого дружтва. Медзитим, як револуция є свойо дзеци почувствовал и Одпор. Члени политичних странкох хтори були и активисти Одпору, напущели орґанизацию думаюци же робота закончена, даєдни з нїх зашедли до фотельох союзного, републичного, городского парламенту, постали члени Управних одборох. Як у шицких варошох, то ше збуло и у Новим Садзе после другого конґресу Народного руху Одпор. Розчарованє активистох Одпору хтори вирни идеї пременки систему у Сербиї жадали роботу одробиц до конца, после одходу часци активистох, лєм цо нє приведло до гашеня канцелариї у Новим Садзе. Медзитим, анкети хтори указовали високи рейтинґ Одпору медзи гражданами, дзе по ступню довирия медзи гражданами Одпор у процентох превозиходзела цалокупни ДОС (гоч цо тото скраценє нєшка значело) була нова мотивация же екипа предводзена з вельким числом учашнїкох студентских протестох 1996/97. року (Станко Лазендич, Мило Ґаґич, Александар Павлович, Ґордана Умичевич, Станко Боснич....) и сновательох Одпору 1998. року и руши до формованя старого-нового Одпору. голєм цо ше дотика Нового Саду, главна идея Народного руху Одпор остала нєпременєна алє членство орґанизациї (чишлєнше од векших странкох у Новим Садзе) насампредз базована на активистох старого Одпору зоз новоприходзацих Новосадянох, з векшей часци ґенерациї понад 35 роки, положели ше на розполаганє своєй орґанизациї та Одпор у Новим Садзе заш постал респектабилна орґанизация чийо виступи з повагу провадза политичаре и бувшого и терашнього режиму. Нови способ дїйствованя  условел виберанки, та новосадска орґанизация пред конєц 2001. року достала пейцчленови Вивершни одбор а перша кампаня новосадскей орґанизациї  Стоп наркоманиї отворено без украшованя побудзела вельку повагу явносци анимируюци найширши спектар институцийох. Политичне дїйствованє НРО, за розлику од предходного периоду, вше вецей прицагує старшу популацию, док младши оставаю на боку, бо гевти хтори ше жадаю занїмац зоз политику углавним поставаю члени политичних партийох, а на жаль, у тим варошу, як и у цалей жеми, богате понукнуце найрозличнєйших партийох и политичних орґанизацийох. Приповедки о прерастаню Одпора до политичней странки хтори ше могли чуц уж после
Другого конґресу отриманого концом 2000. року, вше бизовнєйши, алє як твердза одпораше, демократизация дружтва и уключованє Сербиї до Европскей униї и розчисцованє зоз кадрами и манирами претходного режиму будзе позарядови циль орґанизациї, гоч будзе политична странка або здруженє гражданох, як є тераз реґистрована. Час гарештованя за нами. Тераз час же би ше у гарешту нашли гевти хтори наисце одвичательни за деґрадацию дружтва, финансийни малверзациї, корупцию, криминал... поручую одпораше. З нєдостатком правей програми дїйствованя хтору треба принєсц у блїзкей будучносци, Одпор и далєй остал на принципох реаґованя и акцийох зоз цильом анимированя гражданох. Медзитим, нєдостаток програми источасно и гамовачка Одпору а же би вишли пред гражданох и понукли политични концепт же би поведли яке державне ушоренє жадаю, концепт транзициї, реформи привреди, польопривреди... Зоз таким нєдефинованим становиском може ше патриц учасц припаднїкох других националносцох у Одпору у Войводини, хторих єст у малим чишлє у новосадскей орґанизациї Одпор. Окреме интересантне участвованє Руснацох як у Одпору по пиятооктоберски случованя, так и после нїх. Кед вихабим себе, зоз жалосцу мушим констатовац же ше активизем Руснацох у новосадским Одпору може охарактеровац зоз оцену нула. Од прейґ 3 000 Руснацох у Новим Садзе, гевти хтори жадали же би ше политично анґажовали то зробели у политичних странкох, а нє у Одпору и од того здобули вельо вецей хасну як було хтори одпораш припаднїк руского народу, у Войводини (приклади нє будзем наводзиц, бо су очиглядни). Можебуц слово о психолоґиї, бо як гваря од идеалох нє може жиц. Чи ше зоз политику муша занїмац лєм хаснолюбиви и кельо нам стало до идела лєпшого дружтва за шицких нас, то одвит хтори треба поглєдац медзи нами, Руснацами. Лєбо зме можебуц нє звикли явно критиковац гевто цо нє добре, прето же зме меншина, лєм же бизме були власц, без огляду на хторим уровню. Бешедуєм о гевтих хтори ше занїмаю з политику. Можебуц ми Руснаци, заш лєм, прешвечени же зоз нашим активизмом нїч нє посцигнєме, бо нас єст мало, цо превелька утрата часу. Ми роботни, вредни, знаме чувац свойо. Медзитим, чи ше знаме бориц и за цудзе. Як ствари тераз стоя чежко. Ґенерално патрено, тей жеми, а и нашому народу нєобходне политичне одрастанє, до мири же як державян єдней жеми будзе свидоми же би о єй и своєй будучносци одлучовал и вон, а нє лєм други. У статуту Народного руху Одпор и пише же Одпор будзе дїйствовац на спонукнуцу медзинационалного суживота и защити правох шицких гражданох Сербиї. Значи и Руснацох. Алє нє чекайме же би о нас вше дахто одлучовал и же би нас вше други щицел. Остатня хвилька же би зме тото одношенє пременєли, бо кед ше пребудзиме, можебуц нас вецей анї нє будзе.

Зоз сербского преложела Таня Гарди