HOMO-RURBANICUS

Мария Ерделї
 

ЛЇЦО И СПАК

            Углавним вше кед учуєме було цо вязане за урбани подумаме (рефлексно) позитивно, у найширшим змислу. Слово рурални виволує дияметрално процивни реакциї. Прето би було подзековно пробовац спатриц и спак тих поняцох (и тото на цо ше вони можу одношиц), кед им лїцо уж таке яке є.

            Домеркованосц и осторожносц благословени слова, а ище як характеристики у роздумованю и справованю даваю добри резултати. Нє дошлєбодзела бим себе луксуз най априори подумам о тих як урбанитрт, урбаносц и урбани (етц.)  сами по себе добри, позитивни, циль ґу котрому треба безусловно чежиц. Правда же на асфалту, бетону и у колективних (социялистичних) способох биваня (квартельох) нєт доокола жеми, мале количество блата, алє прето импозантне количество праху и галайку. Окрем того, на шицки 4 боки (горе, долу, лїво, право (можлївосц же би сушедство фурт - “ад инфинитум” длобали до мурох и же бисце о даскельо мешаци заключели же тото на цо здабе їх  простор за биванє превозиходзи вашо мрийово потенцияли. Слика би нє була подполна кед бим нє спомла нєзаобиходну цибулю. Войдзеце до будинку и вец ше пребиваце през числени варияциї цибульового паху док нє придзеце по власни дзвери думаюци же сце виратовани, алє нє. Примушени сце ше ратовац зоз луфтированьом - до безсвидомосци. Стретнуца, тиж, нєзаобиходни. Зоз сушедовима ше стретаце, у главним, по конкох док шицки рушаце зарабяц хлєб насущни. Обачуєце сушеду котра (озда) пишна прето же ше єй удало удзац ґорецку физиономию до панталонох и ципелох. Теди ше нє можем отаргнуц од упечатку же зоз сиром и шметанку бешедуєм на “ви”. Но, варош понука и главни збуваня, допатраносц, софистицираносц, вельки спектар можлївосцох же биш бул анонимни або явни, по особним смаку и схопносцох (у главним шицко тото цо би єдней просековей, наприклад, баби з Керестура нїґда нє спадло на розум, а кед би єй даяким концом и спадло на розум, нє могла би то витвориц).

            Рурални штредок нє ма тельо асфалтовани и бетонировани поверхносци. Тиж, мало, або вообще нє колективни способи биваня (до того нє рахуєм ситуацию кед ше син оженї та бива при родичох). Руралносц, рурални пордозумює блїзши, нєпоштредни дотик зоз (жридлову?) природу и примарнима вязами у колективе, системами вредносцох наших предходнїкох и окремну (алє интересантну)  файту наївносци, коло фасцинованя и пребераня шицкого того цо прейґ рижних ношительох приходзи як витрошена габа и символ урбаного способу живота. Буц “урбани” у “руралним” штредку нпр. часто подрозумює обнавянє ґардероби у Суботици (локалитету мено нє споминам най зло нє чує), гибаль у Новим Садзе - а то, вец, до конца випаднє униформованосц, варияциї у фарбох мож занєдзбац,  потим алкогол, “ґанджа”, сексуални (нє)приємносци, приятелє зоз Нового Саду ... рано, по будзеню, войдзеш до власного двора дзе це дочека(ю) чловеков(о) найлєпш(и) пайташ(е) - пес и було цо у женским родзе и такой ше обаториш бо сушедово пульки/морки прелєтли до твойого двора (бо ши бул лєнїви положиц дрот), ознова, ци ясне же ци новорочну порцию у пулькох/моркох виплацує у тащкок!
 

ШВЕТА (КУК!) 

            После длугочасового заяйкованя и смутку у очкох за родимим валалом, або процивно тому - после континуованого одбиваня же сце Руснак/Рускиня и же нє маце нїякей вязи зоз тоту ґрупацию (успишно або нє завиши од рижних факторох) приходза швета. Централни то Крачун и Паска. Викенд-миґрациї з тих нагодох битно звекшую концентрацию Руснацох по валалох. Рижни причини пойсц до валалу:

·  щира носталґия (у тим случаю припознайце себе прецо сце наисце у варошу, принцип “жвератко и ви”),

·  госцина, буц госцински/госцинска (добра алє нєдостаточна причина же бисце допили “власней креви”),

·  чувство познатей особи хтора звладала урбани способ живот (гваря же кед циґанїце других то у шоре, проблем кед циґанїце себе, чувство "велькосци" през швето/викенд  барз  спреведаце и чкодлїве, и може вас лєм баржей фрустрирац)

/Нє вичерпала сом причини алє сом пробовала начишлїц  найчастейши./

Шицко у шицким - шицки ми покус Руснаци под час шветох и рижних фестивалох. Медзитим нє занєдзбайме романтични шарм при руских варошских стретнуцох. Єден мой пайташ гвари - дзе двоме ту и треци Руснак, а звичайно ше то и зисцує. Факат же нас место родзеня  и дружтвени штредок означую, и же ше свидомо и нєсвидомо рушаме по тих координатох и роздумуєм себе и думам же зме/сом дзешка на пол драги котра у нєпреривней пременки своїх поларитетох. Руснак исти як шицки, подобни як даєдни други и окремни. Од наших чукун  дїдох по били пчолки ше затримала и пресцера ше матрица “Руснак”. Кельо ше вона будзе модификовац нє знаме, алє то тераз анї нє тема. Сцем повесц же у урбаним и у руралним штредку єст тото окремне цо Руснака твори Руснаком. У дотику зоз тим доокола нас ми нашу нукашньосц свидомо або нє адаптуєме. Тераз, позитивно ше спатра кед дахто урбани, франтує ше зоз руралним. Медзитим, кед ше у Н. С. стретнєм зоз Руснаком викукнє наш Керестур (предпоствям тиж и Коцур, Дьордьов ...). То наша руралносц чи то окремни шарм? Кед же ше у “Студию М”  (у Н.С.) отрима вечар рускей музики и поезиї и потим зашпива по руски то руралносц? Осторожносц, шпоровносц, домеркованосц - то руралносц  (и то а приори неґативна)?

РОЗЛИЧНИ ДИНАМИКИ

             Критериї вароша и характеристики модернитету маю иншаку динамику од валалу и традиционализму. Праве пре осторожносц, пре блїзки контакт зоз природу, пре єй хири (котри иншаки од хирох тарґовища варошу). Валалчань инертни, оклєва, дума и предумує и ридко прави пременки. Варощанє их правя, факат, швидше. Медзитим розлика у пременкох котри направени у їх глїбини и обсягу. Кед валалчань дацо меня вон зоз тим меня цалокупни способ живота. Варощан кажду пременку доживює як дочасову и сеґментарну. Розлика помедзи модернизмом и модерну у тим же перше одруцує традицийни капитал а други го преценює. Наша история гвари же зме ше спущовали з горнїци, пришли ту и углавним  обрабяме жем. Вец зме рурални, традицийни, оклєваме. Руснаци у варошу ище вше маю дакого на валалу и ментална матрица и пупкова нїтка ище вше моцна. И добре же то так. Интелект нє спутани.

НА ПОЛ ДРАГИ

             Алє до конца яки зме? На початку сом гварела же шицко ма лїцо и спак. Тиж, моцни и стереотипи. Потим цалком людски дацо прилапйовац  а приори и вец  инертно ше круциц коло того. На концу лїпиц етикети. То лєнївосц! А и шицко релативне. Но, дзе бизме могли буц? Правда вше на пол драги, кед сцеме буц на тей драги (а звонка сензационализму, бо того ту нє будзе анї нє було). Валал доживює свойю трансформацию, имитира, чежи, ґравитирує ґу ньому. То ми було найобачлївше кед ше у Керестуре зявели ґрафити, то значело же ше монолитна традицийна опна розщипела и же ше и далєй будзе розщипйовац на подґрупи котри иншак роздумую и котри глєдаю свой способ живота ту и индзей. Валал вецей нє скаменєта структура на чолє зоз дохтором, учительом и паноцом, так же нєт вецей анї чистей руралносци. Руснаци по урбаних штредкох маю характеристики своїх бабох и дїдох з валалу, аж и кед ше Руснацтва одрекаю, а и варош сам по себе церпи пременки - у напряму ґлобалного валалу. Та яки зме? Вироятно найблїжей будзем кед повем же зме рурбани або урбо-рурални, зоз тим шицким цо Руснака твори Руснаком. А о тим ше наисце може  ище вельо ...