БИЛИНҐВИЗЕМ ЧИ ИДИОТИЗЕМ ?


Каролина Джуджар

    Теорийно, язик то система знакох котри наменєни комуникациї у даяким дружтве, а стандардни язик тот котри ма свойо норми котрих ше шицки муша притримовац.

    Иснує теория же мацерински язик то перши язик котри дзецко приповеда зоз родичми. Тиж, то язик на котрим ше шнїє, чишлї, дума... Як цо то уж познате, особа може бешедовац два або и вецей язики. Фокусуйме ше лєм на двоязичносц. Особа може бешедовац два мацерински язики и таке зявенє ше наволує балансована двоязичносц – кед ше активно хасную обидва язики. Зявює ше и фукционална двоязичносц кед особа хаснує язик спрам потреби у одредзених хвилькох зоз одредзенима собешеднїками. Факт же Руснаци, по даєдних нормох, билинґвални. Руснац хасную руски/русински мацерински язик, алє и сербски котри официйни/державни. Руски язик наймладши стандардни язик у Югославиї, а з оглядом же ше паралелно хаснує и сербски язик, треба обрациц увагу на цошка цо настало як пошлїдок активного хаснованя тих двох язикох. Як то наволац?  Чи то настава нов ера руско–сербского язика? Тельо уваги ше пошвецує тому же Руснацох єст мало, же ше їх обичаї гаша, же нас други “давя”... А питали зме ше, можебуц, кельо зме тото сами спричинєли, кельо маме “сербски свадзби”, сербски обичаї котри зме так шлєбодно пущели до нас, та кельо ше и тот язик уцискал до нашей бешеди.

    Цалком нормалне же зоз напредованьом технолоґиї до язика уходза нови слова як цо то, вежнїме наприклад, райбачка, цд, компютер... Медзитим, нажаль, до язика уходза и калки, т. є. слова як цо то станїца место застановка, пепеляра место пирньовка, криви, добиц, личиц, свеєдно, брак, та ище велї други. Чи вони маю свойо оправданє зоз становиска патреня руского язика? Тиж, нє мож нє спомнуц хаснованє калкох у улоги явних написох, як цо то назва “госциона” на керестурским ресторанє. За калки у нашим язику даваю ше рижни оправданя як, наприклад, же нє важне як приповедаме, важне най ше розумиме... Найвироятнєйше же таке становиско и приоведло руски язик до такей ситуациї.

    Зявює нам ше и други случай, а то же велї руски слова, зоз розвойом технолоґиї виходза зоз активного хаснованя – и то обєктивна причина же ше таки предмети вецей нє хасную. Источашнє, тот процес кельо нєминовни тельо нєобходни.

    Сами по себе, як емпирийни факти, язични розлики анї нє блаженство, анї нє преклятство, алє су єдна велька спокуса на котру хомо лоьуенс под час своєй еволуциї мушел глєдац одвити. Чи наисце чежко примерковац на бешеду и намагац ше зачувац тото окремне благо цо ше вола руски мацерински язик? По тим зме, медзи иншим, иншаки...