Make your own free website on Tripod.com

ВОЙВОДЯНКА ЄСМ, БУЛА И БУДУ ... ОЗДА


Александра Дудаш

Войводина, патраци зоз вецей аспектох представя окремне подруче зоз становиска историйного, державно-орґанизацийного, а и правного.

Як состойна часц републики Сербиї по нєшкайши час прешла през велї фази и пременки. Под час револуциї у Австро-Угорскей у маю 1848. року Скупштина у Сримских Карловцох преглашела автономию Войводини до котрей уходзели обласци: Срим, Банат, Бачка и Бараня. За першого войводу на Майским соборе вибрани Стеван Шуплїкац, а тедишнї митрополит Йосиф Раячич преглашени за патриярха. Медзитим 1860. року Франьо Йосиф утаргнул Сербску Войводину и приключел ю ґу Угорскей. Процив того ше почал бориц Светозар Милетич, револуционер и политични вожд Сербох.

По 1918. рок вона була под Австро-Угорску. После розпадованя тей империї, формована и Кральовина Сербох, Горватох и Словенцох до чийого составу вошла и Войводина. Зєдиньованє зоз Сербию преглашела Народна Рада у Новим Садзе, а то озаконєне зоз войводянским Уставом 1921. року. Ище теди ше почала формовац свидомосц о автономиї, алє анї єден устав (Видовдански и Октроїсани) нє познали нїяку форму политично-териториялней автономиї.

Аж Устав ФНРЮ зоз 1946. року утвердзує иснованє двох автономних єдинкох, ґарантує обсяг їх автономних правох и дефинує основни принципи їх орґанизациї. Теорийни и идеолоґийни опредзелєня за формованє автономних єдинкох у рамикох Републики Сербиї сновали ше на историйних, традиционалних, културних и националних специфичносцох того подруча. Зоз тим Уставом Войводина достала право посилац до Народней скупштини Сербиї зрозмирне число посланїкох, а до Уставотворней скупштини Югославиї 15 посланїкох, далєй, же би шицки орґани власци у Покраїни робели на основу закона федерациї, федералней Сербиї и одлукох Покраїнскей народней скупштини. Було заґарантоване же на териториї Войводини шицки националносци маю исти права як державянє Сербиї, же язики националних меншинох ровноправни и кажде ма право школєня на своїм мацеринским язику. Тиж так покраїна посилала 6 посланїкох до Ради народох Союзней скупштини Югославиї, а мала и судску автономию. Пременки окончени у орґанизациї власци хтора од модела яки характеристични за локалну самоуправу, виєдначена зоз орґанизацию власци у Републики. Пременєли ше однпшеня федерациї и федералней Сербиї. Федерални Устав вецей нє утвердзовал автономни права и начала орґанизациї автономних єдинкох, лєм их ґарантовал. Устав зоз 1963. року у сущносци нє меня Статут АП Войводини.

Конкретна уставно-правна основа АП утвердзена у Уставу СР Сербиї (глава VI, члени 129. 139.). Ту ше явя Статут АП Войводини хтори мал 102 члени и попри Устава є найважнєйши акт. Вон утвердзує права, круг дїялносцох и компетенциї АП и єй орґанох.

Конкретни пременки у одношеню на положенє и функциї АП започати з XVIII амандманом на Устав СФРЮ 1963. року. Зоз тим амандманом 1968. року АП постала социялистична, достала судску автономию зоз верховним судом, найвисши правни акт место Статута Уставни закон и найвисши нормативни акт покраїнскей Скупштини нє одлука алє покраїнски закон. Дополнююци уставни амандмани зоз 1971. року ше усовершели, а Устав СФРЮ зоз 1974. року поставел конєчну физиономию АП. Вон уведол покраїну директно до федерациї як ровноправного члена зоз федералнима єдинками. Вона приноши свой Устав (место Уставного закона, ма право на подполну самоорґанизацию, ма свойо законодавни, вивершни, управни и судски орґани як и Уставни суд. Ма тиж так и свою територию хтора ше нє може меняц без єй согласносци. Зоз таким уставним положеньом покраїна постала конститутивни елемент федерациї. По думаню фаховцох таки модел автономиї вецей представял резултат политичних компромисох як рационалних уставно-правних спознаньох. Заш лєм у пракси ше то кратко затримало, а дацо анї нє потвердзело.

Нови Устав Републики Сербиї зоз 1990. року АП дефинує у согласносци зоз класичним уставноправним похопйованьом шветовей уставносци о традиционалней форми политично-териториялней автономиї. Зоз тим уставом ше, у векшей мири, утаргую шицки иснуюци повласценя и закони. Дїялносц ше враца Народней скупштини и значно рационализує институционална структура орґанох АП. У согласносци зоз тим покраїна вецей нє ма орґани хтори ю фактично виєдначовали зоз Статусом федералних єдинкох, як цо то Уставни, Верховни суд и др. Орґани АП: Скупштина, Вивершна рада и орґани управи. Потребне надпомнуц же за формованє розличних формох политично-териториялней автономиї на ширшей териториї Югославиї вше бул одвитуюци интерес хтори у розличних часох и политичних условийох менєй або вецей приходзел до вираженя. Концом дзеведзешатих рокох тоти тенденциї вше баржей оживюю. То пошлїдок спознаня о нєобходносци превозиходзеня узких и завартих рамикох микронационалних державох и потреба за будованьом нових формох реґионалного-автономного орґанизованя.

З оглядом же ше автономия як теорийне поняце похопює на розлични способи, треба розликовац: териториялну, културну, функционалну и персоналну автономию. Културна автономия поняце хторе означує право припаднїкох националних меншинох же би розвивали и пестовали мацерински язик, културу и други етични вредносци прейґ одвитуюцих институцийох зоз хторима сами управяю.

Персонална автономия историйно представя найстаршу форму хтора у нєшкайших часох превозидзена. Єй походзенє феудалного характеру и поровнує ше зоз функционалну самоуправу. Означує одредзени ступень самостойносци дзепоєдних институцийох и орґанизацийох у обласци дружтвених и явних службох хтори маю право на самостойне управянє, орґанизованє и финансованє.

Териториялна автономия ище нє дефинована до конца и углавним представя синтезу розличних искуствових спознаньох. Облапя найширши спектер правних формох и териториялних орґанизацийох як цо то локална самоуправа и федерална єдинка.

Културна автономия менєй-вецей задоволєна, алє вше лєпше вецей як менєй, бо од звишку глава нє болї. О персоналней автономиї знаме же Войводина од Сави по Горґош, и то шицко цо знаме.

После виберанкох у Чарней Гори и релативного змирйованя ситуациї, могло би ше очековац же би ше на розпатранє положело питанє Войводини. Републичней скупштини, Покраїнска скупштина поднєсла рамики платформи за автономию. Союзна влада тоту платформу оценєла як сепаратистичну и процивну державним интересом. Войводина сце врациц свойо компетенциї хтори єй припадаю по важацим Уставе, алє хтори були нароком прикрацовани з боку предходного режиму. То бул перши крочай ґу автономиї, а вец треба врациц подполну законодавну, вивершну и судску власц, цо платформа подрозумює, лєм на дакус висшим уровню. Муша ше редефиновац одношеня медзи Войводину и Сербию и децентрализовац власц. Векшина ше склада же треба увесц локалну самоуправу и економску самостойносц же би нашо пенєжи остали у нашей кишенки, нашо дзеци у наших рукох и нашо политични одлуки на нашей териториї. Тоти крочаї би требало направиц аж док ше усоглаша думаня у Покраїнскей скупштини медзи ДС и ДСС, бо Войводянє углавним усоглашени. Найвецей спорна приватизация, а спомина ше аж и интернационализация. Тиж так, спорне питанє децентрализациї и реґионализациї, бо дзепоєдни ше боя же ше тот процес закончи зоз Новим Садом. Перше бизме мушели усоглашиц думаня у верху, а вец виступиц пред Народну скупштину. Покраїнска влада треба зоз шицкима моцами же би ше закладала за  просперитет Войводини и єй гражданох, бо и явне думанє подзелєнє. По статистикох до 1990. року, у Войводини було лєм 20 одсто прихильнїкох автономиї Войводини. Тераз 70 одсто гражданох за автономию, 9 одсто за Републику Войводину, 8 одсто за самостойносц и ище векши права, а лєм 10 одсто за терашнї статус. У Сербиї нормално цалком иншаке положенє з оглядом же там 60 одсто за статус яки тераз ма Войводина, 20 одсто за автономию, а 10% за дакус векши права. Остаток од 10% вообще нє интересує тото питанє. По тих податкох, будзе требац часу и труду же би ше реформи витворели. Поставя ше питанє чи Войводина ма тельо часу? Неґативни вплїв ю уж знїщел. Лєм цо дакус станула на свойо ноги, знова єй дали склєняни. (Покрадли ю, економски знїщели, морално деґрадировали...) Прето кед ше указала перша нагода после 5. октобра вона глєда свойо назад. То єй право, а у интересу є шицких, поготов СРЮ.