Make your own free website on Tripod.com

ПРАЖНЇНА У ЛАВКОХ КЕРЕСТУРСКЕЙ ҐИМНАЗИЇ


Моника Будински и Наташа Регак

Керестурска гимназия, спрам добитих наградох єдна зоз елитнєйших школох у Войводини, сама по себе ма квалитетну програму настави, нє каубойска є школа, з єдним словом требала би буц школа з педиґреом. Гоч велї нє знаю же то на швеце єдина гимназия на руским язику, хвильково вона ма нєзазначени нєдостаток руских школярох. Прецо? Випатра же на тото питанє и дзецко може дац адекватни одвит.

Ище под час старей Югославиї кед зме шицки Руснаци жили под исту стреху, до керестурскей стреднєй школи, приходзели руски школяре зоз Миклошевцох, Петровцох, Коцура, Дюрдьова, Шиду, Нового Саду и шицких других местох дзе жию Руснаци. З оглядом же зме на Дунаю добстали берлински (читай руски) мур, тераз до керестурскей гимназиї випольнюую школяре зоз блїзкого околїска Керестура. А их, знова, нєт вельо. То релативно мало кед ше руци попатрунок на одзелєня хтори лєдво чишля од 15 до 20 школярох по генерациї. Держава, заш, видвоює средства за 30 руски карсцелї у Ґимназиї.

Ище єдна причина то же и тих кус Руснацох цо их у околїску маме уписує ше до сербских оддзелєньох. Вони приходза зоз нєгомогених руских местох и у основней школи слухали наставу на сербским язику, так же им у нашей гиманзиї баржей одвитує сербске одзелєнє. З оглядом же вони руски язик учели мало, факултативно або нїяк, то мож розумиц. Єст и других, котрим руски мацерински, основну школу закончели на тим язику алє заш лєм, ришели предлужиц школованє на сербским язику. Вшелїяк, кажде ма право на вибор.

По нашим думаню, єст даскельо причини прецо ше так мало школярох уписує до рускей гимназиї: як перше, вецей ше нє виплаци мац академске званє як ремесло (як цо и сами знаце), друге у питаню  снобизем и помодарство, хтори уж (нажаль) вшадзи заступени, школяре оганяю варош, типа Нови Сад, лєм прето же доставаю статус новосадянох а тотално занєдзбую школу, а после того ше на факсу можу шкрабац. Релация варош-валал (знаходлївосц-затупеносц) ище єдна добра причина за нєдостаток школярох. Нормални факт же тоти котри скорей пойду з дому до варошу, за тоти штири роки, скорей здобуду одвичательносц, знаходлївосц, та аж и самодовириє од тих хтори останю на валалє (у ґимназиї), алє то цалком индивидуалне. Заш лєм формула за успих то добра школа а нє место у котрим ше вона находзи.

Причини прецо ше руски школяре нє уписую до керестурскей гимназиї винєшени и, з єдного боку, оправдани. Алє заш лєм наша гимназия єдина руска школа у швеце, и кед нє можеме отримац єдну обичну стредню школу, нє маме ше право анї бунїц.

И на концу кед уж кажде обвинює Слобу за шицки проблеми у держави зробиме то и ми. Заш лєм часточнє будземе у праву, так - национализем значно допринєсол.

 

   

ЯНКО ХОМА

Яки Ваш коментар на кризу Руснацох у керестурскей гимназиї?

ЯХ: То лєм єдна реална слика, прето же ше лєм 15 одсто керестурских школярох основцох уписує до Гимназиї. Криза настала у Коцуре пред 8 роками кед ше руски дзеци почало уписовац до сербских оддзелєньох. А пори того и драги зоз Миклошевцох и Петровцох заварти и за тих котри би пришли до нашей Гимназиї.

Професор Бесерминї нам гварел же єдна од важнєйших причинох же прецо людзе уписую свойо дзеци до сербских одзелєньох бо думаю же им дзеци буду преобтерховани кед буду учиц ище и свой мацерински язик. Чи думаце же би ше то могло вименїц и як?

ЯХ: Даяке червене шветло би требало буц запалєне и збоку держави, а и мацерински язик би нє требал буц обтерхованє за школярох. Министерство роками бешедує о розтерхованю градива, а вше го єст вецей. Родичи би мушели знац же то нє на чкоду учиц мацерински язик, заш лєм ше з тим указує и писменосц и то точно мож обачиц по наших медийох.


ПАПУҐА ДЮРА

Новому директорови основней школи и Ґимназиї зме поставели исти тоти питаня цо и преходному. Вон нє сцел на шицки одвитовац и прекоментаровал же би ше школяре и млади нє требали занїмац зоз политику.

Цо думаце о зменшаним числу Руснацох у ґимназиї?

ПДю: Була анкета, же на основу чого родичи посилаю дзеци до сербских оддзелєньох, одвит глашел же ше людзе боя пре дальше школованє своїх дзецох, же би тоти дзеци у старту були язично порихтани за стредню школу и факултет и же би им, напевно, у тим нє завадзал руски язик. Кед би було можебуц у нас, у Керестуре, направене сербске оддзелєнє у основней школи знова питанє же яке би за тото було интересованє при руских фамелийох. У сущносци, мишани малженства у векшини случайох ришую питанє же на котрим язику ше буду учиц їх дзеци, а од того далєй завиши будучносц школованя по руски и число Руснацох вообще. Зоз Коцура приходза Руснаци и уписую ше до сербских оддзелєньох Ґимназиї. Тераз зме ту нє на чисто же цо то вони точно сцу, або су нательо нєузрети же би ше нє знашли у руским оддзелєню, лєбо ше, знова, боя же им на факултету будзе чежко. У тим случаю абсурдно бешедовац о даякей рускей свидомосци. Нє могли ше знайсц по сербски далєй на факултету або ше боя.

Лєгко створиц доброго директора кед же будзе вредзиц. Цо нє бог зна яке оправданє