Make your own free website on Tripod.com

ЯКЕ НАМ БУДЗЕ ПОТОМСТВО?


Розгварка зоз др. Леону Доротич Ґутеша

 Др Леона Доротич Ґутеша, специялиста медицинскей ґенетики и гуманей цитоґенетики, закончела студиї у Новим Садзе и специялизацию медицинскей ґенетики у Москви, постдиполомски студиї закончела у Беоґрадзе. Нєшка жиє у Керестуре и водзи одбор за здравство и еколоґию при ТҐО Рускей Матки. Предсидатель Еколоґийного руху у Керестуре. Вона твердзи же при Руснацох ище вше нє алармантна ситуация пошлїдкох такволаного мишаня креви, гоч ситуация опоминаюца. Др Леона Доротич гвари же нє постої характерни руски антрополоґийни тип и же кед бешедуєме о антрополоґийних типох, скорей можеме бешедовац о войводянским антрополоґойним типу, яки настава як пошлїдок отвераня етносох у мултинационалней Войводини.

Чи бисце могли представиц ґенетску карту знука рускей популациЇ?

Руски народ ше до Другей шветовей войни барз слабо мишал з другима, Руснаци ше медзисобно брали, так же векшина єдни другим родзина. То характеристика нє лєм за гомоґени штредок як Керестур, алє и за Руснацох у других местох. Єст два фактори котри условно уплївовали же би нє було надмирного и видлївого мишаня креви знука рускей популациї. Перши фактор то грекокатолїцка церква, котра водзела евиденцию малженствох так же нє були можлїви медзиродзински вязи. Други фактор природна селекция, котра од приселєня Руснацох охабяла у живоце єдино здраве и моцне потомство способне за преживйованє. Треба додац ище єден сущни фактор, а то же ше Руснаци насельовали зоз вецей териториялних єдинкох бувшей Австро Угорскей, цо тиж дава єдну видлїво цифровану слику. Цо ше дотика росту, нєшка маме од найнїзших до найвисших ростом типох Руснацох. Период после Другей шветовей войни менєй обрацел увагу на санкционованє медзиродзинских вязох, алє и руска популация постала отворенша спрам других народох, цо звекшало число мишаних малженствох.

Яки пошлЇдки так воланого знука завартого круженя єдней креви?

Ситуация нє алармантна, з оглядом же и у найзавартейших штредкох як Керестур нєт людзох котри маю видлїви физични хиби. Нє треба ше бац од асимилациї. Културу мож отримац и на други способ, алє вшелїяк найсущнєйше же би людзе були здрави. Кед у завартих стредкох єден и други родитель ноша даяки патолоґийни хороти, вони то пренєшу и на свойо потомство. Наприклад обачлїве же ше знука завартого штредку як Керестур у остатнїм чаше зявели вецей случаї шерцових хибох и диябетесу. Мож твердзиц же то нашлїдне. Кед глєдаю пару, млади би мушели превериц родослов и нашлїдни хороти. Так наприклад, Чарногорци у векшини случайох маю обичай превериц родословє до штвартого та и пиятого колєна. Нашо Руснаци обично розпатраю треце, гибаль штварте колєно. Руснаци у других мишаних штредкох як цо то Коцур, Дюрдьов, Нови Сад маю лєпши условия за вибор пари. З тим ше и пошвидшує процес асимилациї котри у каждим случаю нєминовни.

Чи єст конкретни ґенетски випитованя при Руснацох?

По тераз ше над Руснацами нє водзело даяки специялни ґенетски випитованя котри би мали дац одредзени резултат або випитац даєдни їх характеристики. Нєшка єст наисце совершени лабораториї и фаховцох котри ше зоз тим занїмаю и я ше наздавам же ше тота технолоґия пошвидко зяви у Югославиї, гоч є барз драга.

Скорей постояло єдно випитованє дерматоґлифох (оцискох пальцох) при дзецох школского возросту на просторе Югославиї, з цильом же би ше резултати вихасновало як система идентификациї як цо то документи чи кредитна банкарска карточка. Исте випитованє було и при керестурских дзецох у основней школи. Кед зме правели оциски талпох, обачели зме при даєдних зроснути треци и штварти палєц на ноги або такволани парки. Така форма зрастаня пальцох характеристична лєм за членох єдней родзинскей вязи, а у нас ше зявела на вецей местох при дзецох котри нє родзина. З оглядом же нам випитованє було унапрямене на други цилї, детальнєйше зме ше нє занїмали зоз тим феноменом. Лєм зме обачели же ше парки при других народох ридше зявйовали як при Руснацох.

Як бисце охарактеризовали сучасну ґенетску структуру нашого жительства?

Руснаци вше мали специфичну конституцию за преживйованє. Природна селекция у штредку до Другей шветовей войни спричинєла тото, же нєшка Руснаци котри жию у других штредкох и державох, а походза зоз Войводини, досц ше добре котираю медзи другима народами, алє вшелїяк же ту нє найглавнєйшу улогу ма ґенетика. Предносц людзох котри вишли з Керестура же зоз отвераньом у малженстве вони побрали од других народох тото цо найлєпше. Кед бизме ширше розпатрели тот проблем знука мултинационалней Войводини, ствар иста и зоз другима народами, так же кед би ше могло бешедовац о одредзеним антрополоґийним типу при Руснацох, чежко би го було идентификовац, бо вон нє нательо видлїви. Баржей виражени праве войводянски антрополоґийни тип жительства котри настал як пошлїдок миґрацийох рижних народох пред скоро трома виками и вон ше знова дополнює прилївом нових гражданох.

Розгварку водзел Борис Варґа