Make your own free website on Tripod.com

ПРЕМЕНКИ, ТАК ПО РУСКИ


Борис Варґа

Нє сцем повесц же Руснацом одвитує диктатура, алє вшелїяк же обидва предходни социялистични режими у Югославиї рускей популациї (думам на гевту часц котра задлужена за очуванє идентитету) дали голєм яки-таки стабилни косцанїк. Демократични пременки Руснацом годни дац нагоду же би сами, без пошреднїцтва Беоґраду, рисовали свойо националне питанє. Думам же то праве тота шлєбода котра руску популацию може одвесц по драги сиґурней асимилациї.

 Златни часи:

Кед же дахто од Вас дума предлужиц школовац ше и робиц у тим цо ми наволуєме дружтвени науки, повязани зоз руским язиком и културу, вец наидзе на єден проблем, котри ше и мнє самому случел, а то праве проблем животней перспективи, цо за собу поцагує цали ланєц питаньох еґзистенциї робота, квартель, снованє фамелиї, плаца, итд. Думам же векшина младих людзох у рускоязичней популациї нє вери до врацаня тих, так митолошки поведзено, златних часох, кед ше кажди котри мал прихильносци ґу очуваню руского идентитету могол шлєбодно занїмац зоз тим цо люби И цо його популациї приноши якишик дружтвени хасен. Проблем у тим же до того нє веря анї тоти цо скоштовали златни часи, а дзе наша ґенерация, котра окрем войни, изолациї и националней мержнї, нє мала нагоди знац за инше. Кед же нєдовириє до будучносци дружтвеного живота на таким критичним уровню, вец ше питам же прецо вообще постоя руски институциї од школи, прейґ ґимназиї, факултету до роботних местох. Таки сурови приступ поставяня стварох думам же нам помогнє ришиц основне питанє питанє визиї.

 Визия:

Одустносц такволаного вереня до чогошик цо би могло у блїзкей будучносци буц реални циль, або такволана визия у руским народзе нє постої, голєм я нє знам же би ю дахто явно винєсол. После 6. октобра Матка и Союз пробовали наруциц єдну вариянту снованя такволаней рускей Ради або амбициозно поведзено руского парламенту, котри би политично бул вецей як бависко, алє у практичних питаньох могол ришиц витални проблеми рускоязичней популациї (поведзме розподзельованє финансийних средствох). Тота идея нє прешла и спадла до забуца, з оглядом на два цалком розлични концепциї тих орґанизацийох, котри нє лєм же ше нє можу дотхнуц, алє, як зоз пракси було видно, анї стретнуц за столом. Тот приклад то початок демократичних пременкох, алє так по руски и боїм ше же би то могол буц фундамент карми сучасней шлєбоди. То мож и так повесц: покля ґод постої партия, тотем, палїца дотля так и будзе, но и вец прецо зме Милошевича знїмали. Значи, шлєбодно можем твердзиц, же шицки институциї на руским язику постоя дзекуюци добрей волї Београду.

 Будзеш робиц док я пойдзем до пензиї:

И попри шицкого того, кажди хто пречита тоту новинку, заш лєм би сцел робиц у даєдней рускей институциї. Плаца яка є така є, нїхто це нє вируци на улїцу (на жаль чи на щесце) цо ци приватнїк нє обецує, и гевто га можебуц дакеди будзе лєпше. Нє будзе. Думам же з того праве треба и почац (з чогошик лєм треба). И цо, закончиме нас пецеро факултети а єдно роботне место. Значи годно буц цесно, голєм остатнї проґнози таки. Ту постоя два ришеня, з песцами ше побиц медзи собу, огваряц и до дворох гнїзда руцац донєдавним пайташом або пробовац направиц цошка окремне, котре кед ше упатриме на родзинох нам Сербох, представя най нє повем, єдину подполно здраву кичму їх дружтва. З оглядом на огранїченосц простору, другираз о тим детальнєйше. Иснує и други бок того шицкого, кед бисце пробовали пораховац стреднї вик людзох котри у датим моменту ношителє сучасних демократичних пременкох при Руснацох, вец нє знам чи цифра будзе спод 40 роки. Єден мой пайташ гвари, же кед би лєм на єден дзень могол дойсц до задружного авиону, нє зна ище точно до котрей би ше зґради заджобнул. Алє, нє, бо то уж тероризем.

 Автономия:

Глупо звучи, алє єдно идзе з другим. Голєм нас так Амере научели, а тераз баную. Кед у питаню автономия Войводини, вец кед би Чанак нє зробел тото цо зробел, найскорей же би ствари ишли дакус иншаким цеком. Нє потримуєм Нешу у тей комендиї, бо то наисце нєкрашнє, критикуєм тих котри нас уча же так треба робиц кед же сцеш дацо добиц. Нє знам цо добию Талибанє (можем лєм предпоставиц), алє вериц же зоз автономию Войводини придзе до даяких пременкох у наших приватних животох, чисто сумням. И поправдзе най Вам повем, нє славел сом пад Милошевича, гоч ми гевто рано 6. октобра було таке якешик красне, слунковне и вистате. Найскорей же го будзем славиц док достанєм першу плацу з котрей купим змаржляк. Векшина гевтих котрих МАК нєнервира дожию праву автономию Войводини теди, кед зоз словнїка вируца слово меншина, и кед без палїци и других стимулативних средствох найду ришенє як мож єден таки микроязик, з помоцу котрого мож розумиц цали славянски швет, вихасновац нє лєм у власних интересох.